Про це заявив заступник глави АП Руслан Рябошапка під час брифінгу, передає Еспресо.TV
За словами Рябошапки, норма про конфіскацію чи стягнення була включена до закону у 2015 році, проте, формулювання не давало застосувати стягення на практиці. У законопроекті, який розробляв президент Зеленський з експертами МВФ та Світового банку, формулювання змінили.
Зазначається, що такий підхід знімає ризики з презумпції невинуватості, оскільки у такому порядку принцип презумпції не застосовується.
Також повідомляється, що у цивільно-правовому порядку є можливість застосування цих норм у минулому: матеріали справ, які раніше були відкриті НАБУ і САП, зможуть бути використані знову. Тоді ж у порядку цивільної процедури антикорупційні органи можуть звернутися до суду, аби необґрунтовані активи стягнути на користь держави.
Заступник голови АП повідомив, що справи про незаконне збагачення буде розглядати у Вищому антикорупційному суді колегія у складі трьох суддів. Рішення прийматиметься на основі балансу переконливості доказів (детектив НАБУ та прокурор мають пояснити, чому активи є необґрунтованими та який зв'язок мають з особою, проти якої позов; особа, проти якої позов, має пояснити, чому активи є легальними).
Законопроектом передбачається, що до кримінальної відповідальності будуть притягувати у випадку, коли розмір необґрунтованих активів є значним: 12 неоподаткованих мінімумів (близько 11 млн 500 тис. грн).
"Є можливість, що законопроект буде включений у порядок денний у четвер, 6 червня", - запевнив Рябошапка.
Він додав, що нещодавно Зеленський зустрічався з очільниками антикорупційних відомств НАБУ та САП Ситником та Холодницьким. Президент дав їм 3 місяці, аби показати результати своєї спільної роботи, "якщо вони їх не покажуть, то будуть наслідки".