Про це повідомила прес-служба регулятора.
Міф 1. Поява банкноти 1000 гривень спровокує зростання цін, інфляцію
“Не варто плутати причини та наслідки. Введення банкноти вищого номіналу є наслідком економічних тенденцій попередніх років. Цього разу - більш ніж десятиліття, адже востаннє банкнота найвищого номіналу (500 грн) вводилася 13 років тому”, - пояснюють у Нацбанку.
Відтоді доходи населення суттєво зросли (скажімо, середньомісячна зарплата зросла майже вдесятеро, за даними Держстату).
Відповідне зростання попиту зумовило й підвищення цін та позначилося на купівельній спроможності гривні. Відповідно, з’явилася потреба в банкноті вищого номіналу, ніж 500 гривень, щоб населенню було легше проводити готівкові розрахунки.
Тому поява банкнот 1000 грн насамперед спростить здійснення розрахунків для населення.
Міф 2. Введення банкноти 1000 гривень в обіг = емісія гривні
У сучасному світі емісія гривні здійснюється вже лише в безготівковій формі.
“Емітувати гривню НБУ може лише купуючи валюту під час здійснення валютних інтервенцій на міжбанківському ринку, надаючи кредити рефінансування або купуючи цінні папери”, -зазначають в НБУ.
Випуск нової банкноти в готівковий обіг не означає збільшення грошей в економіці. Зміниться лише структура готівки в обігу. Зокрема, банкноти номіналом 1000 гривень замінять в обігу частину банкнот номіналами 100, 200 і 500 гривень. Жодного впливу на інфляцію це не матиме, наполягають у Нацбанку.
Натомість обсяг готівки в обігу визначається попитом економіки, тобто тим, скільки грошей потрібно бізнесу, населенню, банкам для належного функціонування.
Міф 3. Поява банкноти 1000 гривень спровокує девальвацію гривні
“Обмінний курс гривні визначається не номінальним рядом банкнот і монет, а пропозицією іноземної валюти та попитом на неї на валютному ринку. Паралелі між девальвацією гривні та появою нового найвищого номіналу гривні є безпідставними”, - додають у Нацбанку.