Про це пише DW.
Санкції, зокрема, передбачають скорочення фінансової допомоги Туреччині як кандидату на вступ до ЄС, а також урізання позик в рамках кредитного механізму Європейського інвестиційного банку.
Крім того, в Брюсселі ухвалили рішення про заморожування переговорів щодо всеосяжної угоди про повітряне сполучення з Анкарою і про відмову від ряду зустрічей з високопоставленими турецькими політиками.
Крім того, щодо Анкари можливі подальші "адресні заходи", якщо Туреччина продовжить геологорозвідку, зазначалося в проекті постанови. За даними джерел агентства dpa, текст документа був схвалений 15 липня без змін.
Ці точкові заходи можуть, зокрема, торкнутися конкретних осіб і компаній, що мають безпосереднє відношення до робіт на шельфі.
На думку Брюсселя, Туреччина проводить бурові роботи з видобутку нафти і газу біля узбережжя Кіпру незаконно.
Розгортання Анкарою двох кораблів для пошуку нафти і газу викликало суперечку з Республікою Кіпр. Офшорна зона, куди були відправлені судна, є частиною того, що міжнародне співтовариство визнає як виняткову економічну зону (ВЕЗ) Республіки Кіпр, яка запросила західних гігантів, таких як ExxonMobil і France Total.
Туреччина заявляє, що її дії відповідають міжнародному праву, і що вона веде буріння на своєму континентальному шельфі.