Про це повідомляє Washington Post.
У травні 2019 року на НВО відбулася прем'єра серіалу "Чорнобиль", що побив рекорд "Гри престолів". Зйомки міні-серіалу про катастрофу на ЧАЕС 1986 року проходили, зокрема, і на території Литви.
Тепер Литва стала одним з напрямків "атомного туризму".
"На атомній електростанції в місті Ігналіна Михайло Нефедієв похмуро дивився на блимання зелених вогнів на контрольній панелі, коли чергова група допитливих відвідувачів наповнила приміщення. 64-річний інженер пояснив їм, що насправді сталося, коли аналогічний реактор в Чорнобилі вибухнув 33 роки тому", - пишуть у виданні.
АЕС Ігналіна такого ж типу, що і чорнобильська. Вона має схожу конструкцію й аналогічний реактор з водяним охолодженням і графітовими стержнями для контролю. Його потужність сягає 1500 мегават. Литовська станція була закрита десятиліття тому. Її зупинка і демонтаж була серед ключових умов для вступу країни до ЄС у 2004 році.
В 1986-му Литва, будучи частиною Радянського Союзу, була однією з республік, які постраждали від ядерної катастрофи на території України. Тисячі людей були відправлені в Чорнобиль для ліквідації наслідків. Багато з них померли. Сьогодні історія ядерної аварії допомагає Литві наростити туристичний потік.
Сенсаційний серіал "Чорнобиль" продовжує скеровувати допитливих глядачів у місця, де проводилися зйомки. Зокрема, вони їдуть у Вільнюс, а також в Ігналіну, де блискучі уранові стержні охолоджуються в бетонних резервуарах.
Литовська АЕС, яка досі відкрита для туристів, прийняла у 2018 році 2240 відвідувачів. До липня цього року її відвідали вже 1630 людей. Керівництво станції каже, що попит зростає. "Гадаю, вони зняли хороше кіно. Але те, що сталося, давно в минулому, не хвилює нас тепер. Як на мене, озиратися назад – це не добре", - сказав Нефедієв, пояснивши, як вибухнув реактор РБМК.
Туристи, які приїжджають в невелику Балтійську країну, щоб подивитися на місця зйомок "Чорнобиля", перш за все йдуть в музей КДБ у центрі Вільнюса. Тут були зняті сцени допитів. Також вони їдуть в сірі квартали, збудовані в часи СРСР всередині 80-х років, які певним чином схожі на Прип’ять.
Після огляду місць у Вільнюсі, атомні туристи можуть проїхати 160 кілометрів на північ, щоб провести три години на справжній АЕС. Їм видають дозиметри, пластикові шоломи, білий одяг і взуття, перш ніж відведуть в лабіринти довгих і погано освітлених коридорів, зал у реакторах, турбінних ангарів і центрів контролю з червоною кнопкою, яку натиснули перед вибухом. Використання мобільних телефонів, камер, а також вживання будь-яких продуктів суворо обмежені.