Справа “Роттердам+”: суд відпустив під заставу посадовця комісії з енергетики, - ЗМІ

Таке рішення сьогодні, 12 серпня, ухвалила слідча суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ада Педенко за результатами розгляду клопотання, передає видання “Слово і Діло”. 

Суд також поклав низку обов‘язків, у тому числі здачу закордонних паспортів.

Як відомо, НАБУ і САП просили суд взяти Ревенка під варту з альтернативою застави в 5 млн грн.

За словами прокурора САП Віталія Пономаренка, екс-голова НКРЕКП Дмитро Вовк за попередньою змовою з екс-членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, начальником управління енергоринку НКРЕКП Володимиром Бутовським, начальником відділу Тарасом Ревенком, а також представниками групи компаній ДТЕК Іваном Гелюхом та Богданом Лісовим, всупереч інтересам служби, зловживаючи службовим становищем впровадили формулу “Роттердам плюс”. 

Обґрунтованість підозри Ревенку підтверджується низкою документів НКРЕКП, де стоять його підписи; листуваннями, які були виявлені на жорстких дисках, котрі вилучили в Ревенка, Вовка, Бутовського, Гелюха та Лісового. Зокрема, ці підозрювані активно вели листування в період до і після впровадження формули “Роттердам плюс”, а сама формула узгоджувалася з представниками ДТЕК. На думку прокурора, Ревенко може переховуватися від слідства, оскільки має закордонний паспорт. 

Також він може знищити, приховати або спотворити речі або документи, які мають значення для слідства, оскільки наразі працює в НКРЕКП. Прокурор додав, що службові особи НКРЕКП на численні запити НАБУ відмовляли надавати документи, в тому числі на підставі ухвал про тимчасовий доступ до документів, чим перешкоджали встановленню істини у справі.

Крім того, за словами САП, з розсекречених матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій встановлення, що підозрювані вживають заходів для конспірації та приховування слідів вчинення кримінального правопорушення, зокрема, Гелюх, Євдокімов і Лісовий. Водночас підозрюваний може перешкоджати слідству іншим чином, а саме: може тиснути на свідків – учасників ринку.

Нагадаємо, детективи встановили, що представники групи приватних теплогенеруючих компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, аби воно включило до тарифу (ціни) на електроенергію, що виробляли ТЕС цієї групи, видатки, які насправді не здійснювалися, а саме – витрати на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі. В березні 2016 року НКРЕКП на зазначену пропозицію пристала, передбачивши зазначені неіснуючі видатки у формулі, за якою розрахувався тариф (ціна) для всієї теплової генерації. Це, своєю чергою, призвело до зростання вартості всієї електричної енергії і, як наслідок, зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об'єктів соціальної інфраструктури, підприємців, які, понесли фінансовий тягар з оплати необґрунтованого тарифу. В результаті подорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, в тому числі й першої необхідності.

Слідство зібрало докази того, що в результаті зазначених дій споживачам електроенергії впродовж 2016-2017 рр завдано 18,87 млрд грн збитків, із яких 14,3 млрд грн отримали приватні-компанії-ініціатори запровадження “Роттердам плюс”

• Нагадаємо, 8 серпня Національне антикорупційне бюро України повідомило про підозру шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули "Роттердам+", про підозру у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії завдано 18,87 млрд гривень збитків.