Про це написав голова Ради НБУ Богдан Данилишин на сторінці в соцмережі Facebook.
"Тому Росія чинитиме тиск на Україну, щоб примусити до укладення короткострокового транзитного договору. В цьому ключі - й роздача паспортів жителям Донбасу, й обмеження на постачання різних видів палива. Цілком можливе і воєнне загострення на Донбасі", - припускає Данилишин.
Він зазначає, що запуск газопроводу "Північний потік-2", який мав відбутися не пізніше перших днів 2020 року, насправді буде відкладено на 8 місяців. "Тому я думаю, що транзит російського газу через нашу країну в звичайних обсягах здійснюватиметься щонайменше півтора року після початку 2020 року", - пише голова Ради НБУ.
При цьому Данилишин зазначає, що Німеччина не має наміру відмовлятися від підтримки проекту "Північний потік-2", але до 2023 року планує вивести з експлуатації 9 енергоблоків АЕС, через що їй доведеться мало не вдвічі збільшити споживання газу в енергетиці. Крім того, Німеччина в боротьбі за підвищення конкурентоспроможності своєї продукції шукає додаткові шляхи постачань газу, щоб домогтися конкуренції постачальників і зниження його ціни для німецької промисловості.
Водночас Данилишин зазначає, що Україна залишається тільки об'єктом світових "газових розборок", і не можна розраховувати, що влада Німеччини обстоюватиме необхідність збереження транзиту через Україну. За словами голови Ради НБУ, найближчі 1,5-2 роки необхідно присвятити пошуку джерела бодай часткової компенсації тих кількох мільярдів доларів, які держбюджет України припинить отримувати після зниження транзиту до мінімальних значень.
Данилишин додає, що РФ не зможе відмовитися від транзиту мінімальних 10-15 млрд куб м газу на рік через Україну, тому що для стабільних постачань газу до Європи необхідне залучення українських підземних газових сховищ.