Про це повідомляє Громадське.
"Хотів би ще раз підкреслити, що моя мати вже досягла пенсійного віку, не працює і не має можливості мене утримувати. Крім того, в силу віку, вона дуже потребує моєї моральної, фізичної та — що важливо — матеріальної допомоги. Я молодий і працездатний. Я хочу і можу і продовжувати подальше навчання і працювати. Я не боюся фізичного праці. Замість того, щоб жити за рахунок платників податків, я міг би себе утримувати", — наголосив політв’язень.
Він також просив суд врахувати, що з моменту його затримання числиться на контролі у медичних працівників СІЗО і ІК-6 в зв'язку з дефіцитом маси тіла, а усунути цю патологію в умовах колонії при відсутності додаткового білкового харчування неможливо.
Кольченко назвав примусові роботи "одним з можливих кроків до адаптації в суспільстві", а також заявив, що його подальше перебування в ув'язненні заважає йому продовжувати навчання в Таврійському національному університеті.
Свою відмову суд мотивував тим, що мають місце порушення режиму в колонії і з боку Кольченко та стягнення на його адресу.