Представники кіноіндустрії звернулись до Зеленського щодо заяв про перегляд результатів 11-го пітчингу Держкіно

Представники кіноіндустрії написали відкритий лист президенту України Володимиру Зеленському щодо заяв про перегляд результатів 11-го пітчингу Держкіно

Шановний Володимире Олександровичу!

Останні п’ять років були найпродуктивнішими для української кіногалузі як кількісно, так і якісно. До українського прокату вийшли 110 вітчизняних повнометражних фільмів, які побачил 8 094 789 глядачів, а загальний бокс-офіс склав 472 976 037 грн. У міжнародних кінофестивалях класу "А" брали участь 28 українських стрічок, що значно підсилило сприйняття України як кінематографічної держави. Країна потужно заявила про себе на культурній та кінематографічній мапі світу.
Кіногалузь України, нарешті, набула індустріальних рис. Глядачі охоче дивляться українське кіно і в кінотеатрах, і на телебаченні, тисячі фахівців кіногалузі залишаються в країні. Крім того, після довготривалої перерви молоді українські режисери отримали можливість знімати короткометражні та повнометражні фільми-дебюти, деякі з яких успішно представляють Україну на світових кіномайданчиках. 

Ці здобутки не були б можливими без тих реформ, які було розпочато ще 2011 року:  йдеться про відкриті конкурси кінопроєктів Держкіно на здобуття державного фінансування. Така система підтримки не є чимось унікальним, у такий спосіб розподіляються державні кошти на кіно у більшості країн світу.

Зміни, які відбуваються в Україні після виборів Президента і Верховної Ради, торкаються й кіногалузі. Окрім позитивних прагнень є й ті, які викликають занепокоєння. Зорема, заява Голови комітету Верховної Ради України з гуманітарної та інформаційної політики Олександра Ткаченка про необхідність скасування результатів останнього конкурсу кінопроєктів (11-й пітчинг). Такі дії підривають не тільки сталість розвитку української кіногалузі, але й репутацію України як надійного партнера на міжнародній арені.

Перегляд результатів 11-го конкурсного відбору  означатиме фінансові та репутаційні втрати не лише для компаній-виробників, а й для держави Україна в світі: чимало переможців конкурсу, керуючись вже офіційно оголошеними результатами 11-го пітчингу та рішеннями про надання державної підтримки відповідно до українського законодавства, наразі зайшли у виробництво фільмів, інвестуючи як власні кошти, так і залучені ресурси за зобов’язаннями перед українськими й міжнародними партнерами.

Згідно з європейською практикою, що відображена в Європейській Конвенції зі спільного кіновиробництва і яка ратифікована Верховною Радою України, заявки від іноземних кіновиробників до фондів інших країн можливі тільки за умови підтвердження фінансування з державних джерел країни походження фільму. Тож українські кіновиробники можуть подаватися до європейських фондів лише після офіційного підтвердження підтримки від Державного агентства України з питань кіно чи іншого державного фонду України. Такий процес подання проєктів, проходження конкурсів та отримання результатів зазвичай займає кілька років.

Водночас, згідно з календарно-фінансовими планами виробництва, узгодженими виробничими компаніями з Державним агентством України з питань кіно як замовником аудіовізуальної продукції, термін створення кінофільмів триває  в середньому від півтора до трьох років. Тому розгляд Радою з державної підтримки кінематографії фінансування проєктів на більшу суму, ніж виділено коштів на фінансування кінопроєктів на 2019 рік, не є порушенням ані законодавства Україні, ані міжнародних стандартів кіновиробництва. Це є логічним рішенням з огляду на світову практику, адже кіновиробництво – процес тривалий, і створення фільму, на відміну від серіальної та іншої телепродукції, не обмежується одним фінансовим роком.  

Задля сталого розвитку українського кіновиробництва й продовження вектора, закладеного за останні роки, кіноспільнота підтримує дії щодо продовження реформування галузі шляхом відкритого діалогу між представниками галузі, законодавчою і виконавчою владою. Цей діалог в експертному колі має сприяти вдосконаленню процедури і критеріїв відбору проєктів, які підтримує держава. Саме тому пропонуємо створити робочі групи за відповідними напрямками (ігрове, неігрове, анімаційне кіно) із залученням делегованих індустрією фахівців галузі.

Також ми сподіваємося на якнайшвидше оголошення відкритого конкурсу на заміщення посади Голови Держкіно України.