Більшість реліквій часів Київської Русі вивезено до Росії,- мистецтвознавці

Мистецтвознавці Андрій Комарницький і Богдан Зятик у книзі описують десятки пам’яток часів України-Русі, які були вивезені до Росії в різні часи

Про це повідомляє Радіо Свобода.
 
Вийшла книжка "Святині Княжої України",яка знайомить із українським реліквіями часів України-Русі (Х–ХІІІ століть), які були зруйновані, викрадені і вивезені, переважно, у Росію, де їх перейменували і переписали історію їхнього походження. 
 
Найбільше до цього процесу долучився Андрій Боголюбський, який грабував і руйнував Київ, вивозив до Росії українські реліквії.
 
""Боголюбський зруйнував Київ з усім тим, що споконвіку було святим для всієї Русі", так писав Микола Костомаров. У 1157 році Боголюбський вивозить Вишгородську Богородицю. Організовує коаліцію князів проти Києва і жахливо його нищить, це фіксують всі літописи. Частина пам’яток вивозиться на північ. Нищення Боголюбським було жахливе. До нього так ніхто не руйнував, це був принциповий акт північного князя, який був представником пізнішої московської держави і вивіз дуже багато пам’яток. З того часу і почалось грабування України", – розповідає Андрій Комарницький.
 
Богдан Зятик наголошує, що ситуація з вивезенням і нищенням пам’яток доби Русі дозволяє зрозуміти, як українську історію і культуру намагались століттями фальшувати і на українській історії та культурі будували та будують власні вигадані.
 
Одна з перших святинь Княжої України, згадана в «Літописі Руському», – це мощі, а саме голова, святого Климентія – папи Римського. Є факти, які підтверджують, що мощі зберігалися в Десятинній церкві. Власне автори книги детально описують цю реліквію, опираючись на архівні матеріали. Мощі святого Климентія, а саме його голова зберігається в Києво-Печерській лаврі.
 
Серед ікон, які потрапили у Росію, окрім київських, були з Чернігова, Галича, Переяслава. Давньоукраїнські реліквії зберігались в Успенському соборі Московського Кремля, потім у Третьяковській галереї.
 
Львівські мистецтвознавці систематизували та інтерпретували лише частину з того великого пласту української культури Княжої України. Основна мета книжки, кажуть автори, це повернення українцям власної історії. І це маленька перемога на культурному фронті, яка ще й єднає українську церкву на основі спільних цінностей київської цивілізації.