1 січня 2019 року відбулася перша частина — реформа роздрібного ринку. Мається на увазі та частина, яка працює з кінцевими споживачами. Також, обленерго розділилися на дві частини: перша займається передаванням електроенергії будь-якого постачальника до його споживача за фіксованими, регульованими державою тарифами, друга - компанія-постачальниця, яка гарантує продаж електроенергії населенню за фіксованими, регульованими державою цінами, а також разом з іншими компаніями-постачальницями на ринку веде конкурентну боротьбу за клієнтів — промислових споживачів.
Для промисловості вартість електроенергії вже не регулюється державою, тому будь-який споживач із засобами погодинного обліку економічно вмотивований зміщувати своє споживання з пікових вечірніх годин на денні або нічні.
1 липня відбувся запуск другої частини ринку електроенергії — реформа оптової частини ринку. Після цього правила роботи для генеруючих компаній змінилися. Зокрема, ціни для АЕС та ГЕС встановлює ринок, а не держава. Постачальники тепер можуть домовлятися з генеруючими компаніями щодо різних графіків оплати за електроенергію. Крім того, в учасників оптового ринку виникла фінансова відповідальність за дотримання обсягів поставленої споживачам енергії.
Звичайні споживачі електроенергії (населення України) істотних змін у використанні не відчули, а от іншим споживачам необхідно будувати точні прогнози споживання. Постачальникам — індивідуально підходити до кожного клієнта, враховуючи сезонне та добове споживання, генеруючим компаніям — конкурувати між собою у виробництві.
Загалом, Україна імплементувала майже всі вимоги щодо роботи ринку електроенергії за європейськими правилами. В такому темпі та за такої політичної напруги і невизначеності ринок електроенергії не запроваджувала жодна з країн-членів Енергетичного співтовариства, зазначає Світлана Голікова, експерт коаліції "Енергетичні реформи". Попри те, що є багато недоліків і зараз багато що виправляється – все одно це сталося, і це є досягненням.