Про це повідомляє Укрінформ.
Її родзинкою стала серія малюнків автомобілів різних типів та марок «Машини для сина», яку Роман вперше виставив на суд глядача.
"Всі малюнки, виставлені тут, я зробив, перебуваючи за ґратами у Росії. Окрема серія – присвячена синові, адже стосунки з ним дуже важливі для мене. Коли мене засудили на 12 років, то я подумав, що після мого повернення йому буде вже за 20 і він стане сформованою особистістю, я вже не зможу взяти участь у його вихованні. Тому я почав малювати машинки, щоб згадати наше спільне минуле. Коли ми були разом, то цікавилися автомобілями, багато про них говорили, ходили на виставки. Отож я малював і писав віршики про те, як ми разом візьмемо автівку і поїдемо в те чи інше місто", - розповів Сущенко.
За словами журналіста, його перша виставка містами України відкрилася саме у Миколаєві, бо з ним пов'язано багато гарних спогадів. Тут він служив в армії, жив протягом 6 років.
"Щоправда, багато ЗМІ написали, що я народився тут, але це не так. Я тут жив. Тому коли мені друзі запропонували зробити тут свою виставку, я ні на хвилину не сумнівався", - розповів Сущенко.
Він також поділився тим, як почав малювати картини, багато з яких наразі, без перебільшення, можна назвати справжніми шедеврами. Тим більше, що написані вони не професійними фарбами, а підручними засобами.
"У слідчому ізоляторі Лефортово, де я перебував, є ціла низка обмежень, у тому числі і в засобах письма та малювання. Там було дозволено лише ручки кулькові синього, фіолетового та чорного кольору. Отож чимало картин я написав саме ними. Потім я почав використовувати чай, буряковий сік, лушпиння від цибулі. Міксував, створював нові кольори і малював, малював. Це дуже мені допомогло вижити в тих умовах", - ділиться спогадами колишній політв’язень Кремля.
Наразі він багато часу присвячує громадській діяльності, зокрема, робить все від нього залежне, щоб усі політв’язні швидше повернулися додому.
У лютому виставка його робіт планується у польському сеймі. Крім того, картини будуть використані для листівок, щоб польські депутати написали листи нашим політв’язням і допомогли їх звільнити.
На запитання чи оговтався вже від російського полону, як почувається, відповів: "Самопочуття нормальне, продовжую консультації з психологом, бо процес реабілітації тривалий. Мені вже не сняться страшні сни, я став більш спокійний. Найголовніша умова повернення до звичного життя, це не лежати на кушетці, а спілкуватися з родиною, з друзями, що я із задоволенням і роблю. А ще я пройшов курс реабілітації у Латвії. Це спрацювало і я вже почуваюся набагато краще".
За словами Сущенка, після повернення додому він ще нічого не намалював. Немає часу. Але не відкидає, що невдовзі повернеться до цього заняття, бо має таку внутрішню потребу. Наступну виставку робіт планує відкрити у своєму рідному місті – Черкасах.
У Миколаєві виставка триватиме всього два дні.
Малюнки Сущенка раніше вже демонструвалися на виставках у Києві, Брюсселі, Нью-Йорку, Варшаві, Парижі, Празі, Кишиневі та інших містах світу.
Як відомо, Роман Сущенко перебував у російському полоні три роки.