У сезоні 2019/2020 до команди "Сокіл 2007" долучилась велика кількість нових юних спортсменів на чолі з досвідченим тренером Олександром Матвійчуком. Команда в оновленому складі була заявлена одразу у декількох лігах як українських, так і міжнародних. Ми поспілкувалися з новим керманичем "соколят".
Про історію створення команди і те, скільки часу він з нею працює:
"Команда Сокіл 2007 була зібрана в 2014 році серед гравців, яким на той момент було 6-7 років. До літа 2019 року наставником колективу був Денис Вовк. Минулого літа у команди змінилося обличчя: я замінив Дениса, прийшовши на посаду старшого тренера. Додалося також дуже багато нових хокеїстів. З весни 2019 року хлопці фактично почали підготовку до турніру Pee-Wee в Квебеку".
Про те, хто в Соколі 2007 лідер на майданчику та за його межами:
"Лідери у нас точно є, однак дитячий тренер не повинен когось виділяти серед інших. Тому я просто скажу, що у кожного гравця є свої плюси і мінуси. І, зрозуміло, у всіх попереду багато роботи, щоб вирости в справжніх зірок хокею".
Про участь у турнірі Quebec International Pee-Wee Hockey Tournament:
"Київський "Сокіл" буде вдруге в історії представлений на цьому престижному турнірі. Наша школа рік тому відправляла в Квебек свою команду 2006 року народження, і ось тепер - дубль два. Можливо, це і не найважливіший для нас турнір у році, але точно - найцікавіший. Для нас ці змагання - можливість показати на батьківщині хокею потенціал України в цьому виді спорту і позмагатися з провідними школами світу".
Про формулу турніру Pee-Wee:
"Складність у тому, що там дається всього дві гри на те, щоб виграти і продовжити боротьбу за призові місця. Якщо програв обидва матчі - то вилітаєш до "втішної" стадії, де борешся лише за престиж, але не за головний приз. Вже відомо, що в першому матчі 16 лютого граємо з командою з Сірак'юса (США). Суперник у другому поєдинку буде залежати від результату першої гри. Щоб претендувати на фінал, потрібно перемогти хоча б в одному з матчів, а далі вже - вдало рухатися по турнірній сітці. Система розіграшу - олімпійська (матчі на вибування)".
Про шанси на перемогу в Квебеку:
"Ми зібрали хороших гравців, по суті, найкращих в Україні в цьому віці, і їх вдалося згуртувати в один колектив. А що далі - подивимося!"
Про переможні традиції Сокола:
"Київський Сокіл знають далеко за межами України. На жаль, склалася парадоксальна ситуація: вже півтора десятиліття ми скитаємось, не маючи свого дому. За іронією долі, 2007 рік - не тільки рік народження гравців Сокола-2007, але і рік закриття спорткомплексу "Авангард", на якому виховувалися попередні покоління "соколят". Наші нинішні виступи на міжнародній арені - це шанс відродитися".
Про те, чи є поїздка на турнір Pee-Wee шансом засвітитися для його підопічних перед очима скаутів провідних клубів світу:
"Якщо ми правильно працюємо, то повинні виховувати дітей, які комусь потрібні. Я не боюся, що вони підпишуть з кимось контракт, навпаки, вважаю, що вони повинні брати максимально з того, на що здатні. Чемпіонат України не є найсильнішим у світі турніром, і я буду тільки радий, якщо у когось з моїх підопічних з'явиться можливість показати себе на іншому рівні".
Про те, як сам, будучи вихованцем школи Сокола, вперше приїхав підлітком у Північну Америку на початку 90-х років:
"У 1992-му наша команда 1975 року народження брала участь в Mac's Tournament, який до цих пір щорічно проходить у Калгарі. Перша поїздка за океан - таке не забувається! Ми на все дивилися круглими очима, але все-таки не злякалися. Граючи здебільшого проти команд Канади і США, зуміли пройти у фінал! На нас дивилися там як на аборигенів, багато глядачів щиро дивувалися, звідки в далекій для них Україні є хокей. У вирішальній грі ми зустрілися з ще одними європейцями - збірною Фінляндії. На жаль, в боротьбі за "золото" поступилися - чи то 2:5, чи то 2:6, але досвід отримали гігантський! Дуже багато з тієї юніорської команди Сокола змогли в підсумку зробити непогану кар'єру за кордоном".