Окрім перспективи опинитися без даху над головою, ці люди залишилися без пенсій і необхідних ліків. Вони звинувачують в тому, що відбувається, адміністрацію установи й посадовців облдержадміністрації, у підпорядкуванні якої знаходиться заклад, передає Еспресо.TV із посиланням на одеську інтернет-газету Думская.net.
Деталі розповіли дві переселенки - 71-річна інвалід першої групи Лариса Ковалевська і 62-річна інвалід другої групи Наталія Сєдова.
"Я працювала в Луганську медсестрою. 2014 року до міста зайшли озброєні бойовики - козаки й чеченці (радше осетини й абхази - ред.). Почалися обстріли, рятувалися від них в підвалі. Поїхала з Луганська після того, як на моїх очах бойовики розстріляли старшого чоловіка, який був "винним" лише в тому, що попросив їх не лізти без черги у крамниці. Після того як поїхала, мою квартиру "націоналізували" під військові потреби", - каже Ковалевська.
"Я з Донецька. Снаряд залетів до мене в кухню, прямо в холодильник. Квартира для життя непридатна, жити було ніде. Я інвалід по зору, в Донецьку зробили в 2014 році операцію, але стало лише гірше, стала сліпнути. Поїхала в Одесу, в інститут Філатова. Але операцію зробити так і не змогла: вже дуже дорого, таких грошей у мене немає. Рідня мене, інваліда, утримувати не може. Я одна, сподіватися мені нема на кого. Ось так і виявилася вимушеною переселенкою", - наголошує Сєдова.
Зовні будинок для осіб літнього віку на Паустовського виглядає непогано: нещодавно було зроблений ремонт, забезпечується чотириразове харчування, кімнати на двох-трьох осібз санвузлом.
"Згідно із законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", переселенцям належить не лише виплачувати пенсії та допомогу по інвалідності, а й надавати житло. Нас перевели до цього інтернату, а потім без нашого відома і згоди дали статус підопічних. В результаті ми перестали бути переселенцями і втратили права на житло", - скаржиться Ковалевська.