live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

Цей день в історії: 1 березня Кубанський край проголошено самостійною Кубанською Народною Республікою

1 березня (16 лютого) 1918 року на Законодавчій раді, що зібралась в Катеринодарі, Кубанський край було проголошено самостійною Кубанською Народною Республікою. Щоправда у повній мірі реалізувати ці наміри не вдалось - відсутність війська і міцних інституцій завадила протистояти як "червоній", так і "білій" Росії, й за два роки Кубанська республіка припинила своє існування

Про це у статті про освітнього проєкту JNSM розповідає видатний український історик, професор з Донецька Дмитро Білий, котрий наразі вимушено проживає у Львові, розповідає Еспресо.TV.

"У 1917-18 роках всі території, де українці були в більшості, стали основою для творення модерної української державності. Не стала винятком і Кубань. Головною її специфікою була наявність козацького стану, який домінував і за своїми економічними привілеями (вся земля належала Кубанському Козацькому Війську) і за своєю структурною, корпоративною ментальністю. Значна частина еліти кубанського війська зберігала пам'ять про українське походження більшості кубанців, була інтегрована в загальноукраїнський простір та мала великий досвід співпраці в українському національно-визвольному русі",- пояснює науковець.

КубНР мала свої повноцінні органи влади, а також чітке бачення внутрішньої і зовнішньої політики.

"25 січня було утворено Кубанський крайовий уряд у складі 5 козаків, 5 "іногородніх" і одного горця, який очолив Лука Бич, у минулому міський голова Баку. Його першими документами стали постанови про Кубанські Установчі Збори, 8-годинний робочий день і утворення земельних комітетів, що мали розв'язати земельні непорозуміння між козаками та іногородніми. Одна з постанов кубанського уряду передбачала поступовий перехід на українську мову викладання в навчальних закладах", - розповідає професор Білий.

Читайте такожЯк українці почали освоєння Кубані

За ініціативою голови Кубанської Законодавчої Ради Миколи Рябовола було навіть прийнято Конституцію.

"Відсутність державної єдності та загальноросійської влади, анархія, що продовжується в центрі Росії і затягування боротьби з нею, владно диктують населенню Кубані необхідність самостійно зміцнити державність в межах Краю. [...] Зараз Кубанський Край, стоячи на шляху державного будівництва, зберігає за собою всю повноту державної влади в межах Краю і керується органами, поставленими його населенням, згідно цього Положення", - зазначалося в преамбулі документа.

Проте 27 червня 1919 року білогвардійці підступно вбили Рябовола. Зазнали невдач і спроби Бича домогтись від країн Антанти військової підтримки і визнання цілковитої незалежності на Паризькій мирній конференції, а також його зусилля із укладення союзного договору з Республікою Горців Північного Кавказу.

Не зміг прийти на допомогу кубанським українцям й гетьман Павло Скоропадський. Хоча відповідні попередні домовленості з ним дійсно мали місце.

"Утім, (тоді - ред.) ліквідувати Кубанську Республіку не вдалося - її державні установи діяли до березня 1920 року, коли Північний Кавказ захопили більшовики, й останній наказний отаман Кубанського Краю Василь Іванис із кубанськими урядовцями були змушені емігрувати. Більшість з них, включаючи Луку Бича, осіла в Чехословаччині, де продовжила роботу по збереженню традицій кубанської державності",- підсумовує Білий.

  • Слід наголосити, що на сьогодні в Краснодарському і Ставропольському краях РФ (а ці два суб'єкти федерації розташовані в межаж етнічно української Кубані) немає жодної україномовної школи, газети, теле- чи радіокомпанії, хоча такі у великій кількості діяли до колективізації та штучного Голодомору 1932-1933 років. Наразі виключення становлять лише нечисельні народні ансамблі.

новини партнерів

11 серпня, 2020 вівторок

10 серпня, 2020 понеділок

11 серпня, 2020 вівторок

10 серпня, 2020 понеділок

Відео

Введіть слово, щоб почати