Аналітичні центри запропонували уряду план дій, щоб вистояти в кризу

Початок роботи нового уряду співпав з надстрімким зростанням зовнішніх ризиків для України, які жоден уряд не в змозі повною мірою контролювати. Це загроза пандемії коронавірусу та різкі коливання на міжнародних фінансових і товарних ринках, що поставили світ на межу економічної кризи

Так починається лист від українських аналітичних центрів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Український інститут майбутнього, Центр економічної стратегії, Центр "Ейдос", CASE Ukraine та EasyBusiness до новопризначеного уряду України.

“У цей непростий період уряд має мислити категоріями закону Мерфі: все погане, що може статися, станеться. Краще підготуватися до ризиків, які потім не справдяться, ніж стикнутись з ними непідготовленими”, - йдеться у листі.

За таких умов пріоритетами політики мають бути, вважають аналітики:

1. Не допустити дефолту України.

Оголошення дефолту означатиме відкат економіки на 5 років назад, тільки у ще гірший стан. Україна має профінансувати виплати за державним боргом в рамках запланованих погашень як зовнішнім кредиторам, так і резидентам. Тільки таким чином Україна зможе вийти з кризи непереможеною.

Українська економіка завдяки відновленню після кризи 2014-2015 років має запас міцності, який дозволить витримати шторм кілька кварталів, але не більше. Сукупно виплати складають 337 млрд грн (13,5 млрд доларів) або близько 8-9% ВВП. Це багато, але цілком реалістично за умов співпраці із МВФ та рефінансування боргів за запланованим у бюджеті сценарієм.

Фінансові ринки через найбільшу із 2008 року турбулентність зараз просто закриті для країн, що розвиваються, включаючи Україну. Тому програма із МВФ має бути продовжена, а продовжені пов'язані з нею програми допомоги інших офіційних кредиторів – Світового банку та Європейського Союзу. Це зараз єдиний ресурс, доступний Україні за прийнятними процентними ставками.

2. Втримати бюджет.

Уряд має сформувати з наявних джерел фонд швидкого реагування, адже "пожежі", ймовірно, виникатимуть одна за одною. Це може бути, наприклад, обов'язковий незнижувальний залишок на Єдиному казначейському рахунку та запровадження бюджетного правила про фінансування незахищених видатків лише в разі перевищення цього залишку. Також має стати пріоритетом практика перегляду бюджетних видатків, яку запровадив Мінфін у 2018-2019 роках, тобто пошук фінансових ресурсів в рамках діяльності розпорядників коштів.

Ось перелік лише кількох ймовірних секторів, де може раптово знадобитися державне втручання та фінансування:

- Падіння економіки через глобальний карантин 

- Витрати на охорону здоров'я

- Допомога з безробіття та оплата лікарняних 

- Порятунок компаній та банків

3. Вистояти фінансово.

- План підтримки економіки, узгоджений між НБУ та урядом

- Кредитні канікули та спеціальні кредитні лінії для малого бізнесу

- Контроль за наданням кредитів пов'язаним особам та попередження неправомірного виводу коштів з банків

- Мінімізація паніки

- Продумана курсова політика

4. Інформувати суспільство

План дій (розроблений заздалегідь, перевірений розрахунками та навчанням, чіткий та покроковий) на випадок спалаху вірусу, має бути заздалегідь відомий усім, щоб мінімізувати паніку. Він має включати не лише повідомлення про санітарні заходи, а й вичерпну інформацію про соціальні та організаційні питання діяльності влади.