Таку думку вислоив політолог Петро Охотін, передає Site.ua.
Очевидно, що запрошеним він був як досвідчений фінансист, який рятував українську економіку в розпал кризи 2009-2010 року.
"Уже на наступний день після засідання Ради в інтернеті з'явилися цікаві документи: замість презентації антикризового плану Ігор Уманський займався зняттям голови ДПС Сергія Верланова і голови ДМС Макса Нефьодова. Обидві посади є досить вагомими за українськими мірками. Однак основне питання полягає в тому: чому в пріоритет ставилося поставити своїх людей на ці місця. Причому, очолили б ДПС і ДМС в разі успіху Уманського, люди, які не брали участь у відкритому конкурсі", – пише Петро Охотин.
У чому була основна загроза кулуарної ротації голів ДПС і ДМС, яку планував колишній міністр? В умовах кризи саме безперебійне наповнення бюджету дозволяє отримувати ресурс для виплат медикам і безробітним, на закупівлю апаратів штучної вентиляції, на створення пільг для підприємців.
"Ситуацію зі спробами Уманського зробити кадрові перестановки добре сформулював психолог Олег Покальчук в інтерв'ю "Українській правді": "Всі диктатори були досить самовідданими. Я не кажу про їхні моральності або соціальні етики. Кожен з них щиро і фанатично вірив у те, що робить. А український диктатор - він же першим ділом полізе в бюджет". Іншими словами, дуже ймовірно, що саме неможливість по-тихому поставити своїх людей на посади ДПС і ДМС, як це було в більш ситі, безтурботні часи, і змусили міністра фінансів стати колишнім", – пише експерт.