Про це пише Science.
Звичайному спостерігачеві важко вловити зміни в реакціях морд гризунів, тому дослідники вирішили використовувати в роботі комп'ютерні механізми.
Автоматизована система аналізувала зображення мишей, які реагували на різні подразники. Серед них були речовини: гіркий хінін, що викликає у тварин відразу; сахароза, що викликає почуття задоволеності; хлорид літію - нездужання. Також дослідники використовували холодне повітря, щоб миші відчували пасивний страх від замерзання, і моделювали втечу, щоб тварини відчували активний страх.
Результати дослідження показали, що кожна емоція, крім страху, відображалася на мордах мишей по-різному. Вираз страху нагадувало суміш різних почуттів, включаючи відразу і біль.
Дослідники не тільки змогли ідентифікувати різні емоційні стани мишей за певними реакціями морди, а й визначити ступінь цих емоційних станів. Спрагла миша, що п'є розчин сахарози, здавалася радіснішою, ніж миша, яка пила розчин сахарози, не відчуваючи гостру потребу в рідині.
Вчені також проаналізували нейтронну активність в мозку мишей. Так вони хотіли переконатися, що зміна виразу - не автоматичне реакція на певний зовнішній подразник, а відображення внутрішнього емоційного стану гризуна.
Використовуючи техніку флуоресцентної візуалізації, вчені досліджували область мишачого мозку, відому як острівкова кора. Вона відіграє велику роль у формуванні емоцій. Метод флуоресцентної візуалізації - це неінвазивна техніка, за допомогою якої можна дізнатися, які процеси відбуваються в живому організмі.
Дослідники працювали з лазерним мікроскопом, який дозволяє спостерігати живі тканини на глибині більше одного міліметра, використовуючи явище флуоресценції. Вчені стимулювали певні нейрони, пов'язані з різними емоціями, використовуючи світло. Вони виявили, що нейронна активність, пов'язана з емоціями, і лицьові реакції у мишей повністю збігаються.
Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb