У НБУ пояснили, як банки вводять українців в оману, нав'язуючи свої послуги

Про це йдеться в повідомленні регулятора в Facebook

“Купи слона. Всі кажуть “мені не потрібен слон”, а ти купи слона. Ось так інколи й з фінансовими послугами. Клієнт, який пішов в банк за зарплатною карткою, вийшов ще й з кредиткою. Бо банк сказав, що не може видати першу без другої, і таким чином нав’язав клієнту непотрібну послугу”, – йдеться в повідомленні регулятора.

Якщо банк стверджує, що не може видати зарплатну чи пенсійну картку без кредитної – це введення в оману та нав’язування послуг. Українське законодавство забороняє таке робити. Клієнт має повне право відмовитися від нав’язаної кредитної картки.

Показові приклади нав’язування послуг:

• банк видає кредитну картку разом із зарплатною;

• банк включає обов’язкову страховку в конкретній страховій в пакет послуг при отриманні кредиту, навіть якщо клієнт бажає застрахуватись в іншій компанії;

• банк продає страховку від нещасних випадків при обміні валюти;

• банк самовільно підключає послугу sms-інформування та стягує за це комісію.

Приклад 1. Клієнт банку отримав кредитну картку разом із зарплатною. Після цього він не користується кредитною карткою. Але банк стягує платіж за обслуговування кредитної картки в розмірі 20 грн (умовно) за рахунок кредитного ліміту. Таким чином у клієнта з’являється борг, про який він навіть не підозрює.

В кращому випадку банк повідомить про виникнення заборгованості, коли клієнт не внесе на кредитку обов’язковий мінімальний платіж в наступному місяці, в гіршому – клієнт дізнається про борг, коли він досягне значної суми.

Приклад 2: Клієнт банку отримав кредитну картку разом із зарплатною. Після цього баланс на рахунку відображається з урахуванням кредитного ліміту. Тобто клієнт користується карткою, не розуміючи, де його власні кошти, а де кредитні, за які потрібно сплачувати відсотки.

Як вирішити таку ситуацію. Спочатку потрібно написати скаргу на ім’я керівництва банку. Якщо банк відмовляється йти назустріч і нехтує скаргою, слід звертатися до НБУ. Якщо будуть ознаки порушення прав споживача, регулятор звернеться безпосередньо до банку, аби виправити ситуацію.