Український ПЕН організовує першу в Україні онлайн-резиденцію для іноземних перекладачів української літератури

Результатом проекту стане збірка есеїв на тему "Майбутнє, якого ми прагнемо" українською та німецькою мовами.

Десять досвідчених українських есеїстів та есеїсток: Катерина Ботанова, Володимир Єрмоленко, Сергій Жадан, Вахтанґ Кебуладзе, Андрій Курков, Тарас Лютий, Таня Малярчук, Тарас Прохасько, Юрій Прохасько, Наталка Сняданко, – наразі розпочинають роботу над есеями.

Тим часом стартує прийом заявок від німецьких перекладачів. Партнер Українського ПЕН у цьому проекті — німецьке об’єднання translit e.V. – обере п'ятьох, які будуть запрошені на тижневу онлайн-резиденцію для перекладу текстів українських авторів.

Упродовж семи днів учасники онлайн-резиденції у тандемах працюватимуть над перекладами есеїв по відеозв’язку. Крім того, відбудеться п’ять онлайн-лекцій про сучасну літературу та книжковий ринок України, жанр есею та перекладацькі техніки. Доступ до них отримають не лише учасники резиденції, а й усі охочі — на сторінках Українського ПЕН у соцмережах. 

У результаті співпраці українських авторів та німецьких перекладачів вийде збірка есеїв. Українською мовою – вже в вересні у видавництві "Темпора". В майбутньому планується публікація перекладу книжки в одному з німецьких видавництв.

Андрій Курков, письменник, президент Українського ПЕН, наголосив, що кожен перекладач стає амбасадором країни, з мови якої перекладає. У деяких країн є тисячі таких амбасадорів, тож їм не бракує культурних зв’язків і впізнаваності. Україна ж, за словами письменника, зараз лише на початку довгого шляху культурної інтеграції із зовнішнім світом.

"Саме тому в літературному середовищі регулярно виникають ідеї перекладацьких конференцій і семінарів. Саме тому нарешті запрацювала державна програма підтримки перекладів української літератури. Саме тому Український ПЕН розуміє важливість співпраці із закордонними перекладачами. Враховуючи той факт, що жанр есею набув такої популярності серед розумних читачів, ми вирішили об’єднати промоцію цього жанру в Україні з одночасною промоцією українського есею за кордоном", — зазначає Андрій Курков.

Президент Українського ПЕН сподівається, що результатом онлайн-резиденції стане не лише вихід збірки в Україні й Німеччині, але й формування творчих тандемів автор-перекладач на майбутнє. "Знаю наскільки це важливо із власного досвіду. Без такої — очної чи онлайнової — співпраці не можливий закордонний успіх ані окремого письменника, ані літератури в цілому", — стверджує Андрій Курков, романи якого перекладені близько 40 мовами світу.

Філософ, письменник, перекладач, куратор проекту Вахтанґ Кебуладзе розповів, чому команда обрала для есеїв тему засідання Генеральної Асамблеї ООН 2020 року "Майбутнє, якого ми прагнемо".

"Це аж ніяк не випадково, адже в сучасному світі, де людству загрожують екологічні кризи, війни та точкові спалахи насильства, авторитарні режими та терористичні організації, розмова про спільну візію нашого майбутнього стає вкрай актуальною. Актуальність тільки посилюється глобальним контекстом пандемії й економічної кризи, а також локальним українським контекстом російської агресії проти України. На цьому тлі спроба осмислити в короткій формі есею бажані та небажані сценарії нашого безпосереднього та віддаленого майбуття є справді цікавою", — вважає він.

Вахтанґ Кебуладзе наголошує, що в останні роки наша країна ставала темою обговорення в медіа та інтелектуальних колах усього світу, однак у них лише зрідка лунали голоси з України.

"Тож одна з головних цілей проекту – посилити голос інтелектуальної і культурної спільноти України на міжнародній арені й у такий спосіб сприяти розвитку української культурної дипломатії. Для України це означає й посилення власної культурної суб’єктності", —  додав Вахтанґ Кебуладзе.

Керівниця об’єднання translit e.V. , перекладачка Клаудія Дате зазначила, що коли в Україні відбувалися такі драматичні політичні події, як, наприклад, Євромайдан, німецькі читачі цікавилися есеїстикою на цю тему в медіа, але нині розмова про Україну затихла.

"Це, між іншим, пов’язано із складністю ситуації. А говорити потрібно. Ми чуємо голоси одних і тих самих мегазірок, приміром, Юрія Андруховича чи Оксани Забужко, хоча варто залучати й інших, знайомити читачів із різними досвідами. Я дуже сподіваюсь, що наш спільний із ПЕН проект сприятиме багатоголоссю українських есеїстів у Німеччині", — зазначає пані Дате.

Вона також підкреслила, що робота в онлайн-тандемі з автором – цінний досвід для молодого перекладача.

"Він допоможе зрозуміти, що текст – це не лише слова, для яких ми знаходимо відповідники іншою мовою, але артефакт культурного життя, тісно пов’язаний із досвідом автора, а також із суспільним середовищем", — каже вона. А письменнику, за словами керівниці translit e.V, цей проект дасть змогу познайомитися із читацьким досвідом перекладача, сприйняттям його тексту людиною іншої культури.

Есеїстика є одним із фокусних напрямків діяльності Українського ПЕН. 2013 року ПЕН виступив співзасновником Премії імені Юрія Шевельова, яка вручається за найкращу українську книжку есеїстики. Уже третій рік поспіль у вересні організація оголошує фокус-тему, на яку протягом року пишуть есеї провідні українські інтелектуали. Зокрема, цього року у "Видавництві Старого Лева" планується видання книги "Мости замість стін", до якого увійдуть есеї українських авторів, написані у рамках фокус-теми 2018 року. 

Медіапартнерами онлайн-резиденції виступили "Український тиждень", "UkraineWorld", "Еспресо", "UA:Культура","UA: Радіо Культура", "ICTV".

Український ПЕН – культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує українських інтелектуалів – письменників, журналістів, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників, культурних менеджерів. Налічує 128 членів і є одним із 146 національних центрів Міжнародного ПЕН. Є співзасновником Премій імені Василя Стуса, імені Юрія Шевельова та імені Георгія Ґонґадзе, а також Харківської літературної резиденції.

translit e.V. – громадське об'єднання перекладачів та культурних діячів, які мають на меті сприяння культурному обміну між німецькомовним простором та Східною Європою. Існує з 2010 року в Берліні.