Про це йдеться на сайті Ради.
Комітет ухвалив рішення рекомендувати Раді прийняти проєкт закону у першому читанні за основу
Потураєв зауважив, що це великий законопроєкт, який готувався депутатами двох скликань і пройшов дуже велику кількість обговорень і консультацій.
В обговоренні також взяли участь представники Нацради з питань радіо і телебачення, Національної спілки журналістів України, інтернет-асоціацій, медіа-юристи.
Зокрема, представник НСЖУ вважає, що "закон створює великі ризики для свободи слова і не скільки вирішить проблеми, скільки створить нові".
Потураєв написав деталі законопроєкту у своєму Facebook.
"Для телебачення, радіо, друкованих ЗМІ не змінюється майже нічого. Всі обмеження щодо контенту вже є у законодавстві, і жодних новацій документ не передбачає. Єдине нововведення – це перехід усіх регуляторних функцій до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Бо регуляцію в сфері медіа має здійснювати не орган виконавчої влади, а незалежний, конституційний і колегіальний орган", - пояснив депутат.
Також за його словами, онлайн-медіа, або всі, хто працює в інтернеті, можуть самі обрати чи реєструватися їм у як медіа.
"До речі, реєстрація даватиме працівникам таких медіа і самим медіа додаткові можливості – від захисту до підтримки. Наприклад, журналісту не матимуть права відмовити в акредитації, а зареєстровані онлайн-медіа зможуть розраховувати на інституційні гранти від держави", - уточнив Потураєв.
Реєстрація для друкованих медіа, за його словами, є обов‘язковою у період російської агресії, але "після нашої перемоги реєстрація для них стане добровільною".
Голова профільного комітету пояснив, що згідно з проєктом закону не можуть робити медіа: закликати до повалення конституційного ладу в Україні, займатися реабілітацією радянського комунізму або націонал-соціалізму, пропагувати торгівлю людьми, насильство чи дискримінацію за расовими, релігійними або гендерними ознаками, виправдовувати російську агресію проти України.
Окрім того, він пояснив, що позбавити ліцензії або заблокувати медіа можна буде лише в тому випадку, якщо Нацрада з питань телебачення і радіомовлення переконливо доведе у суді факти систематичних порушень з боку медіа.
Водночас у випадку порушень Нацрада (за рішенням суду), продовжив Потураєв, зможе вимагати від інтернет-провайдерів припинити надання доступу українських користувачів до таких ресурсів.
Щодо ж формування так званих "чорних списків" – тобто списків осіб, зокрема, артистів, хто підтримує державу-агресора та антиукраїнську політику Росії, то, зі слів Потураєва, воно стане зрозумілим, прозорим та здійснюватиметься відповідно до чітких критерії.
"Законопроєкт розповсюджує вимоги щодо прозорості структури власності, що вже працюють стосовно телебачення і радіо, на всі медіа, які матимуть бажання добровільно зареєструватися. Діяльність інформаційних агенцій визнається просто різновидом бізнесу з надання інформаційних послуг. Оскільки держава не повинна втручатися у відносини між замовником та постачальником платної послуги, то інформаційні агенції за новим законом не вважатимуться медіа. Але вони можуть зареєструвати свої інтернет-ресурси в якості онлайн-медіа, якщо цього забажають", - роз'яснив керівник профільного комітету ВР.
Окрім того, законопроєкт "Про медіа" вперше дає визначення мовленню громад, мовленню місцевих спільнот, визначає різницю між такими медіа та забезпечує незалежність їхніх журналістів та редакції від місцевої влади.
"А тепер про те, що не зміниться. Не змінюються квоти на мову та національний продукт. Не обмежуються права журналістів, іноземних медіа (крім медіа держави-агресора) та користувачів соціальних мереж, платформ спільного доступу та потокових сервісів", - додав політик.
При цьому Потураєв наголосив, що "це не закон про цензуру чи обмеження. Це закон про внормований, прозорий, рівноправний і конкурентний український медіапростір"