На Львівщині виявили близько 30 останків вояків Другої світової війни

Товариство "Пам’ять" вже впродовж кількох років проводить розкопки в околиці міста Броди, де відбувались великі бої Першої і Другої світової воєн. Усі знайдені під час пошукових робіт останки вони ексгумують та проводять їхнє перепоховання на цвинтарях з дотриманням усіх християнських традицій. Та часом доводиться знаходити кістки після "роботи" сучасних могильних мародерів, або ті, які виявили люди.

Як розповів кореспонденту Еспресо.TV голова Товариства пошуку жертв війни "Пам’ять" Любомир Горбач, цьогоріч їхня експедиція тривала впродовж травня-червня, а заключний її етап заплановано на 19 липня.

"Села, в околицях яких відбувались військові дії, є описаними, то ж ми з металошукачем знаходимо предмети військового побуту і дуже часто вдається відшукати місця поховань. Це перший спосіб виявлення могил.
Наша організація працює чітко у правовому полі. Але зараз в Україні набуває все більшого поширення т. зв. "могильне мародерство", коли "шукачі" розкопують могили, забирають усе цінне, а рештки людей залишають просто на поверхні. Такі об’єкти ми також досліджуємо і ексгумуємо останки з метою їх подальшого перепоховання. І третій спосіб виявлення – це коли люди під час господарських робіт, натрапляють на поховання, тоді вони звертаються в органи місцевої влади та поліцію, а ті вже викликають нас для дослідження поховання та ексгумації решток. За два місяці цього року було знайдено 8 могил, у яких виявлено близько 30 останків. Найкраще збереженою і не пограбованою була могила у Червоному", - зазначив Любомир Горбач.

Також він розповів про складнощі, з якими стикається їхня організація. Як виявилось, це не лише "чорні археологи", але й байдужа влада.

"Найціннішою знахідкою завжди є військові жетони. Серед тих останків виявлено 15 жетонів. Але є певні труднощі з розшифрування цих жетонів, адже архіви щодо німецьких поховань є у Німеччині. Ми щоразу надсилаємо коди знайдених нами жетонів через Інститут національної пам’яті, але, на жаль, не отримуємо відповіді. Та проблема є не лише у налагодженні міждержавної співпраці. Дуже прикро, але нашу роботу ігнорує і місцева влада у районах та й в області, особливо у останній період. Ми розповідаємо про мародерів, про розкидані кістки, показуємо фотодокази – у відповідь повна ігнорація. Найбільше, що вони можуть зробити – приїхати на перепоховання, покласти вінок, зробити фото і пообіцяти кошти на пам’ятник солдатам. Далі швидко про все забувають", - каже він.

Як повідомляє місцеве видання Золочів.нет, пошукові роботи проводились у селах Залісся, Червоне, Ясенівці, Гологори, Почапи, Хильчиці.

У захороненнях віднайдено особисті ідентифікаційні знаки та інший супровідний матеріал, за яким можна прив’язати певну кількість останків до української добровольчої дивізії "Галичина", яка воювала в складі німецьких збройних формувань. Решту ексгумованих останків зі збереженими у них фрагментами військових одностроїв та спорядження радянського взірця можуть бути українцями з радянської Червоної армії.

Перепоховання віднайдених на цьогорічній експедиції останків відбудеться 19 липня на військовому цвинтарі в селі Червоне Золочівського району. Воно буде приурочене до Дня вшанування пам’яті українців та вояків інших національностей, які воювали у різних військових формуваннях і загинули у "Бродівському оточені".

Нагадаємо, битва під Бродами відбулася 13 по 22 липня 1944 біля однойменного міста у Львівській області. Вона точилася між 13-м корпусом 4-ї танкової армії Вермахту, до складу якого входила 14-та гренадерська дивізія "Галичина", та радянськими військами 1-го Українського фронту. У ній взяли участь близько 15 тис. солдат, майже половина з яких загинули.