А також дозволить оживити ринок нового будівництва у поточних умовах його стагнації. Два ці фактори позитивно позначяться на зростанні ВВП України, впевнений співвласник компаній Izovat та "Українські лісопильні" підприємець Сергій Ліщина.
Він зазначає, що, на жаль, досвід "теплих кредитів" і Фонду енергоефективності поки негативний, і великого попиту з боку ОСББ не спостерігається. Наприклад, за перші 10 місяців, з вересня минулого року, Фонд прийняв заявки тільки на 120 об'єктів. Переважна більшість з них – 80% – стосуються лише проведення енергоаудиту. І це при тому, що за 5 років Фонд запланував видати компенсацію по 16 тис. об'єктів реновації.
Ліщина зазначає, що основна причина такої малої кількості заявок у тому, що у багатьох ОСББ є труднощі зібрати кворум для того, щоб схвалити проведення таких заходів з енергомодернізації. Проблема в тому, що це досить довгострокові та дорогі проекти. А через те, що фінансове становище більшої частини населення досить складне, дуже непросто починати цей процес.
Подібна програма у Східній Європі показала себе значно краще. Ймовірно, тому, що добробут населення був вищим, а старт таких програм припав на хвилю загального економічного підйому.
"Тому в Україні, на мій погляд, програма реновації старого житла можлива тільки за рахунок фінансування держави або грантів", – вважає Ліщина.
Він нагадує, що серед варіантів раніше також обговорювалася можливість направити на енергомодернізацію частину коштів із субсидій малозабезпеченим родинам, "але далі розмов справа не пішла".
Ще одним варіантом може стати залучення приватних коштів, додає Ліщина.
"Можливим напрямом може стати тільки знесення старих будівель та зведення на їхньому місці нових із великою кількістю квартир. Коли колишні мешканці розселяються по своїх квартирах, решту нового будинку продають за ринковою вартістю. Ця програма непогано себе зарекомендувала в інших країнах. Подібне також вже передбачено в новому генплані Києва", – резюмує підприємець.