Про це повідомляє журналістка Еспресо.TV у Львові.
У шості роковини трагедії під Зеленопіллям у Львівському парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького встановили деактивований макет ракети установки БМ-21 "Град". Саме такими снарядами Росія вперше прямо відкрила вогонь зі своєї території.
Ідея встановити меморіал, пам’ятник чи інсталяцію хлопцям, які загинули на Сході, була давно, - розповідає речниця Парку культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького Ірина Вовк. - У Львові є меморіал Небесної сотні, а як стосовно хлопців, які загинули на війні? Ми довго думали, яким воно має бути, ми не хотіли якихось великих і високих пам’ятників. Ми хотіли нагадувати регулярно. Перша експозиція — був Іл-76. Зараз це Зеленопілля. Прикро, що про Зеленопілля згадують мало, що воно не на вустах в багатьох”.
Світанок 11 липня забрав 37 життів українських воїнів. Здебільшого — це були молоді хлопці. На встановленій інсталяції виписане кожне ім’я і рік народження. 1992, 1989, 1994 — переважно двадцятирічні бійці, які відважно йшли на захист українських кордонів.
Ім’я свого загиблого сина Віктора на інсталяції шукає Ольга Лущик. Жінка пригадує, що в ніч перед обстрілом не спала, тримала біля себе ікону і плакала. Вранці не змогла поговорити з сином, бо дізналася від командира, що був великий бій, і хлопці всі спали. А потім настала та страшна ніч. У шості роковини трагедії жінка вперше наважилася розповісти. “Я не спала, але не витримала і заснула близько другої ночі, а він в четвертій загинув, - розповідає пані Ольга. - У ту ніч, коли він загинув, його син Святослав зірвався. Я кажу, ти куди? А він каже: бабусь, не заважай, мене тато чекає на стадіоні, ми маємо футбол зіграти. Так склалося, що Віктор самотужки виховував сина. Я собі досі не можу того простити. Я не могла спати. Можливо, коли б я сиділа і молилася, може б він був живий. Але так сталося. Я горджуся своїм сином”.
Більше сотні бійців у ту ніч зазнали поранень і контузії. Дивом чимало залишилося в живих. Нині очевидці моторошних подій теж біля інсталяції. Віктор Андріянов працює начальником технічного відділу парку. У ніч на 11 липня виконував бойове завдання у районі Зеленопілля. Був на виїзді разом з розвідкою і саперами. Добре пам’ятає перший відкритий російський наступ. “О пів на п’яту ранку ми побачили дим і зрозуміли, що щось на позиції трапилося, - розповідає Віктор Андріянов. - Коли повернулися в табір, ми були шоковані. Це перші такі великі втрати і смерті були. Дим, вогонь і сморід. В кіно такого не покажуть. Туди заїхала величезна колона української техніки. Ми мали усі можливості і сили йти до російського кордону і виганяти всю ту нечисть. Ніхто не сподівався, що ворог наважиться “вдарити” зі своєї території”.
Декоративний снаряд “Граду”, якими Росія обстрілювала українські позиції, пробуде у парку більше місяця. Це вже другий епізод інтерактивного пам’ятника у Парку Культури, встановленого з ініціативи та власними силами його працівників. Першим епізодом став макет літака ІЛ-76, який збили проросійські бойовики над Луганськом. Наступним на “календарі війни” згадуватимуть про Іловайську трагедію.
Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb