Про це повідомляє журналістка "Еспресо-Захід".
У середу, 15 липня, у Львові біля міської Ратуші відкрили виставку “Відчуй наскільки мені боляче”. Це фототрилогія, яка має на меті закликати людей, котрі потерпають від домашнього насильства, не мовчати, а звертатися по допомогу.
На стендах представлені вісім найкращих світлин з кольоровими розмітками, які позначають одну з чотирьох видів насильства: психологічне, економічне, фізичне та сексуальне. Відтак фіолетовим позначене психологічне насильство, зеленим — економічне, синім — фізичне, а жовтим — сексуальне.
"Головне було показати, що про проблему не можна мовчати. Моя ціль - показати справжню емоцію у фото, щоб людина проходила повз ці світлини і сказала: так - це по-справжньому, мені боляче, я хочу розповісти. Я хотіла, щоб у кадрі були справжні люди, а не професійні моделі, люди, котрим не байдужа ця тема, які, можливо, пережили насильство у житті", - розповіла ідейниця проекту, фотографиня Зоя Мельнійчук.
Одна з моделей на фото — Наталка Кухта, яка також є координаторкою проекту. Дівчина не з чуток знає, що таке домашнє насильство.
"Дуже багато спостережень, багато болю близьких мені людей, що спостерігалося щодня: синці, крики, жахлива лайка та сльози. І це не лише про жінку. Я бачила, як страждає чоловік від того, що на нього психологічно тиснуть. Я вирішила долучитися до ідеї і закричати про проблему. Я теж раніше мала токсичні стосунки, які мусила переступити. Знаю, як це складно, але вірю, що жінки зможуть впоратися. Всьому є свій час і межа" , - пригадала Наталка.
Підготовка над проектом тривала два місяці. Над ідеєю працювала велика команда Соціальних служб Львова. Директорка Львівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Алла Горбач зазначає, що нині статистичні дані та реальна кількість людей, яка звертається у соціальні служби не відповідає дійсності.
"Торік до нас звернулися понад тисячу жертв домашнього насильства, утім цю статистику можна помножити на сто, а то й на тисячу. Практично кожна людина, яка до нас зверталася з будь-якою проблематикою, чи колись стикалася, чи зараз потерпає від домашнього насильства. У нас в суспільстві чомусь існує історична толерантність до цієї проблеми. Мовляв, моя мама терпіла і я буду терпіти. Є зневіра, що людині не можуть професійно допомогти. Можливо, більше людина стикалася з осудом, а не з допомогою. Отож саме зневіра і толерантність породжують оце мовчання", - зазначила Алла Горбач.
До кінця тижня виставка пробуде на площі Ринок. Далі світлини помандрують країною. Це лише перша частина, яка демонструє насильство за гендером. Наступний етап — насильство над дітьми. Результат роботи організатори планують показаний у кінці вересня. Завершиться трилогія у кінці осені виставкою над літніми людьми.
Фото Зої Мельнійчук з виставки