Такі зміни стану атмосферного повітря підтверджують визначальну роль антропогенного впливу на формування парникового ефекту та негативні кліматичні зміни. Дослідження Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України підтверджують вказаний висновок.
Заміряні Київською геофізичною обсерваторією температури приземного повітря свідчать, що їх середньомісячне значення за квітень та травень місяці зменшилося у 2020 році у порівнянні з 2019 роком. Це зменшення співпадає із введенням карантинних обмежень як в Україні, так і в інших країнах світу в лютому – березні 2020 року. Також було виявлено кореляцію між температурою повітря і вмістом СО2 в повітрі: зі збільшенням середнього значення температури відбувається зростання концентрації вуглекислого газу і навпаки. Таким чином, за період карантинних заходів (за винятком окремих випадків, пов’язаних з лісовими пожежам неподалік від столиці) повітря над Києвом стало чистішим.
Глобальне потепління та негативні зміни клімату сьогодні можна назвати природною відповіддю – реакцією на непродуману споживацьку стратегію розвитку людства. Ефективним засобом протидії зазначеним негативним процесам є відродження природних лісових та болотних екосистем як ефективних поглиначів з атмосфери надмірностей СО2, а раціональною технологією для реалізації цих проектів – неодмінне залучення матеріалів багатоспектральних космічних зйомок у моніторинговому режимі та комп’ютерного моделювання процесів енергомасообміну в геосистемах.
"Дослідження, що проводяться у Науковому центрі аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України, дають можливість відстежувати зміни атмосферного повітря Землі в режимі реального часу. Такі дослідження є надзвичайно важливими для розуміння процесів в атмосфері над великими містами, що може використовуватися для розроблення заходів спрямованих на мінімізацію негативного впливу викидів шкідливих речовин, які, нажаль, завжди присутні у повітрі великих міст, таких як Київ", - сказав академік НАН України Анатолій Загородній.
Із результатами досліджень можна ознайомитись, зокрема, на сайті Національної академії наук України та на сторінках Українського журналу дистанційного зондування Землі.