Про це повідомляє кореспондентка "Еспресо.Захід".
"Здати зброю — це здати Україну", "Нам не заборониш тримати оборону" — із такими гаслами сьогодні, 27 липня, сотні львів’ян вийшли на центральну площу міста із протестом. Захистити армію — основне бажання активістів, оскільки від сьогодні почалося анонсоване припинення вогню по всій лінії розмежування, і військовим фактично заборонили оборонятися.
На захист війська вийшли волонтери, ветерани та місцеві мешканці. Під пам’ятником Тарасові Шевченку розгорнули величезний синьо-жовтий стяг із підписами волонтерів, котрі допомагали армії, із усієї України. Розпочалася демонстрація із молитви за вояків, а далі активісти почали формувати колону та рушили до Львівської обласної державної адміністрації.
"Ми йдемо під ЛОДА, тому що там є представники влади. І цим людям ми маємо право сказати все, що думаємо про події на фронті. Коли наших захисників залишають абсолютно "сліпими", ми розуміємо, що окупанти створюють нові мінні поля, роблять нові позиції, вони захоплюють наші позиції. За минулу добу вони захопили великий шматок "сірої зони". Мені зрозуміло, що нашу армію здають. Якщо хтось хоче домовлятися з Путіним на його умовах, то йому треба виїжджати на Ростов і на Московську Федерацію. Україна - держава, яка створила, яка відродила українську армію, і ми не дамо з наших військових зробити гарматне м’ясо. Якщо сьогодні хочуть знищити армію, ми станемо в її обороні", - запевнила в коментарі "Еспресо.Захід" народна депутатка України Софія Федина.
"Владо, виходь, народ прийшов!" - із таким гаслом активісти прийшли під будівлю Львівської обласної державної адміністрації. Серед сотні активістів атовець Віталій Біляк. Протягом трьох років чоловік захищав українські землі. Воював у Луганській та Донецькій областях. Стояв на позиціях у Золотому-4, де відбулося ініційоване президентом Зеленським розведення, та в Оріховому, у "сірій зоні". Боєць переконаний: такі перемир’я нічого доброго не дадуть, бо ті позиції, на яких раніше стояв його батальйон і які були "сірою зоною", нині вже захопили окупанти.
"Перемир’я означає, що ворог буде підступно обстрілювати і нападати, - переконаний Віталій Біляк. - Немає ніякого перемир’я. Завжди нам забороняли стріляти, ми вели оборонну армію. Це вже стільки років тягнеться, що це абсурд. Не можемо ми весь час оборонятися. В нас йде війна, але, на жаль, більшість забула про неї. Вважають, що це буденні речі. Насправді ні, треба пам’ятати про це кожен день і людям нагадувати. Щодня додому до батьків відправляють їхніх дітей, які загинули. Треба вшановувати їх пам’ять, бо люди жертвують своїм життям".
Із синьо-жовтими стягами, у вишиванках та національній символіці прийшли підтримати військо й мешканці міста. Для Ірини Бжезінської стимулом прийти на акцію стала новина про пораненого морпіха, котрий чотири дні помирав у сірій зоні на території ООС. Жінка вбачає у таких діях влади зраду армії та українських інтересів.
"Те, що сьогодні пропонують знову не захищатися, заборонити розвідку і відступати на власній землі, - що це, як не зрада, - дивується пані Ірина. - По-іншому тлумачити ці події неможливо. Ми знаємо, стільки тривало перемир’я. Знаємо й про те, що попередні розведення були невдалими. Після численних порушень, як можна далі рухатися у цьому напрямку? Це очевидна здача інтересів держави. Я думаю люди не дадуть цього зробити. Ми важкою працею відстояли нашу армію. За попередні роки армія насправді відродилася, стала сильною, міцною та професійною. А зараз забирають можливість захищати нас".
Активісти довго стояли під стінами адміністрації, втім до них так ніхто і не вийшов. Завершили мітинг виконанням національного гімну.