На півдні Франції в Кадараші відбулася офіційна церемонія початку збирання токамаку ITER, в якому беруть участь також українські науковці.
І хоча ця абревіатура має цілком конкретне підґрунтя (Intrenational Thermonuclear Experimental Reactor), то якщо її розглядати як одне слово, латиною воно означає "шлях". Зараз в світі існують десятки менших пристроїв керованого термоядерного синтезу такого типу, але цей має значно перевершити їх за всіма показниками. Як відомо, енергія, яку ми отримуємо від Сонця, вивільняється в результаті термоядерних реакцій, і токамаки є одним з найбільш перспективних пристроїв для здійснення подібних реакцій в земних умовах. Вони не створюють небезпечних відходів, а паливні ресурси з ізотопів водню для них є практично необмеженими. За сімдесят років від початку створення ці пристрої поступово вдосконалились, проте в ITER отримана енергія досягне значно вищої позначки 500 МВт, що в 10 разів перевищить енергію, витрачену на нагрівання плазми.
Новий токамак можна поставити в один ряд з такими амбіційними технічними досягненнями, як космічні кораблі, або Великий адронний колайдер. Вага ITER становитиме 23 тис. тон, висота 60 м., складатися він буде з мільйонів компонентів, доставлених з 3 континентів. Найбільший в світі магніт важитиме тисячу тон, його поле здатне підняти авіаносець. При цьому громіздкі компоненти мають бути встановлені з точністю 1-2 мм. Крім прямої мети подібні проєкти, відкривають шлях до нових матеріалів і технологій, що використовуються широко за межами термоядерної енергетики. Передбачається, що новий токамак запрацює в 2025 р.
Хоча Україна не є членом міжнародного проєкту ITER, наші фізики також беруть в ньому участь шляхом співпраці з європейськими колегами. Таке співробітництво стало можливим завдяки тому, що від 2017 року Україна є повноправним членом Європейської фізичної спільноти з термоядерних досліджень – Eurofusion.
"ITER має непросту історію, яка почалася в середині 80 років минулого століття. Крім вирішення наукових та інженерних проблем необхідно було реагувати на зміну політичних настроїв щодо ставлення до термоядерного синтезу в різних державах. На сьогодні вартість проекту оцінюється в 20 мільярдів доларів, навіть для найбагатших країн це велика сума. Робота над проектом об’єднала зусилля 35 країн. Серед широкого кола задач на передній план зі збільшенням потужності реактора виходить проблема підвищення міцності внутрішньої стінки реактора, що контактує з густою і гарячою плазмою, і українські фізики ведуть активні дослідження в цьому напрямі. Іншими завданнями, над якими працюють наші науковці, є удосконалення діагностик та розробка теоретичних моделей плазмових процесів. Побудова промислового термоядерного реактора виявилась набагато складнішою, ніж це виділось спочатку. Проте подолано велику частину шляху, і цей проект наблизить нас до нового потужного і екологічного джерела енергії". - академік НАН України Анатолій Загородній.