"Врожаю немає - один намул". Мешканці постраждалих від повені сіл Буковини досі не отримали компенсації за знищені городи

Люди на зборах прийняли звернення президенту України Володимиру Зеленському з вимогою виправити ситуацію. Також вони висловили недовіру сільському голові Василю Вудвуду та іншим працівникам Стрілецькокутської сільради, до якої адміністративно належить село Ревне. За те, що не захищають інтереси громади, передає Еспресо.TV з посиланням на газету Молодий буковинець.

На зборах нікого з керівництва села не було: працівники сільради перебувають на лікарняному. 

Журналісти "Молодого буковинця" особисто відвідали Стрілецький Кут й поспілкувалися з постраждалими господарями.

"Ми з чоловіком маємо 35 соток городу: посадили картоплю, кукурудзу, моркву, буряки та іншу городину. Вода затопила все. Врожаю немає - один намул. Поряд із нами живе 89-річна свекруха, у неї теж пустка, разом - пів гектара городу. Нещодавно збудували новий паркан. Діти допомогли, бо пенсія у нас із чоловіком мінімальна. Після повені посадили ящик картоплі, щоб хоч на насіння було. Барабуля саме цвіте. Також садили й капусту. На зиму все треба купувати, а ціни на базарі високі. З гуманітарки отримали чотири кілограми пшеничних й кукурудзяних круп та пляшку мінеральної води", - розповідає вчителька Віра Тащук. 

Не краща ситуація й у пенсіонера з інвалідністю Василя Савчука. Проживає він разом із дружиною, велика вода знищила 30 соток городу.

"На подвір’ї вода була по пояс, дісталася й до хати, але ми щільно зачинили вхідні двері. Повінь зруйнувала паркани, затопила город. Потопилися кури, лише кілька залишилося. Про компенсацію за втрачений город ніхто із влади навіть не заїкається", - ділиться господар.

За словами селян, чимало з них вже придбали овочі на ринках. До прикладу, родина Юрія Коржана вже частину овочів закупила - огірки та помідори. Решту ще будуть купувати, сподіваючись, наприклад, що картопля стане дешевшою після сезону копання. Повінь знищила у цієї родини також 30 соток городу.

"Однією із причин затоплення було те, що наше Рівнянське лісництво рубає ділову деревину, а гілляччя та верхи скидає в яри та канави, утворюючи загати, ось вода не збігає в Прут, а утворює стави. У мене затопило підвал, лазню, коридор у хаті. Вода була глибиною понад 1,1 метра. На городі суцільний затверділий намул. Намагався його розрихлити - не вдається. Не знаю, чи вдасться виорати. Утримував 50 кролів чотирьох видів, бо з того живу. Більшість втопилося. Тички з городу забрав, бо вони би згнили в намулі. Залишився не тільки без квасолі, а й взагалі без городини. Вода нанесла колод. Я їх порізав, поколов на опалення. Через несанкціонований забір гравію з річки впав рівень Прута, то тепер нема у криницях води. Сільська рада не діє. Списків потерпілих від повені немає. Замість комісії ходили селом якісь дві жіночки, в акті про свої збитки не підписувався. Якщо держава нам не компенсує збитків за городи та підсобні приміщення, вдамося до радикальних заходів", - каже 70-річний Василь Міщенчук, один з ініціаторів зборів селян.

"Коли сільські урядовці ділили гуманітарну допомогу, то мені не дали нічого, мовляв, у тебе шестеро дорослих дітей, нехай вони тобі допомагають. До мене в будинок вода лилася через вікна, все згнило, з меблів залишилися лише тумбочка й два столики. Хата вся розкисла, бо з дерева. Виплатили всього 20 тис. грн. У районі мені сказали, що мали виплатити 236 тис. грн", - згадує Любов Барановська, жителька Ревного, з родини репресованих.

"У мене було пекло - скрізь вода. Город затопило, підвал теж, у хаті під підлогою утворився грибок. Велике спасибі просвітеру Іванові Хімейчуку, який організував безоплатну видачу потерпілим односельчанам води та по мішку картоплі. Прийшла якась жіночка з Кіцманя в туфельках, не дивилася, які збитки в кожного, а записувала все зі слів людей. То яка це комісія? Дехто з людей взагалі не веснував, а казав, що город закладений", - плаче Марія Андрюшкіна, пенсіонерка.

"Вода робила з парканів гармошки, бо несла колоди. Зі свого городу я вивіз 99 КамАЗів і 123 КрАЗи намулу, втратив багато побутової й малої сільськогосподарської техніки. Хто це мені відшкодує? Сільський голова казав, що списки подав в обладміністрацію, але результатів чомусь досі немає", - резюмує Ілля Савчук, чорнобилець. 

Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb