Проросійські партії Латвії вперше за 11 років програли вибори в Ризьку думу

Про це повідомляє сайт національного телерадіомовлення LSM.

Повідомляється, що за підсумками виборів владну коаліцію спробують створити 4 фракції. Про це після зустрічі депутатів від блоку "Розвиток/За!" ​​- "Прогресивні" (26,2%; 18 депутатських мандатів) і "Нової Єдності" (15,2%, 10 мандатів) заявив Мартиньш Стакіс, висунутий кандидатом у мери від двох цих політсил. Вирішено долучити до коаліції також блок "Національне об'єднання" - "Латвійське об'єднання регіонів" (9,6%; 7) і "Нову консервативну партію" (6,4%; 4). У підсумку це дасть надійну для ухвалення рішень більшість у думі - 39 голосів із 60.

Глава уряду Латвії Кріш`яніс Каріньш зазначив, що в Ризі при владі тепер будуть партії коаліції, які є владними й на національному рівні, що дозволить налагодити краще співробітництво між самоврядуванням у столиці та центральними органами влади.

Найбільшої поразки зазнала партія "Saskana/Злагода" (16,9%), у якої тепер буде 12 мандатів замість 21, як у думі попереднього скликання. Причиною цього став розкол у партії та очолюваній нею коаліції після корупційних скандалів навколо ризького керівництва "Злагоди", до яких виявився причетним і Ніл Ушаков, мер Риги у 2009-2019 роках. З весни 2019 року Ушаков став євродепутатом від Латвії. Під час виборчої кампанії він у соцмережах висловлював підтримку протестувальникам у Білорусі та російському опозиціонеру Олексію Навальному. Вважається, що це також могло відвернути від "Злагоди" частину потенційного російськомовного електорату Риги.

До Ризької думи також пройшла партія "Честь служити Ризі" (7,7%; 5), яка в 2019 році вийшла з блоку зі "Злагодою". Глава цієї місцевої партії Олег Буров з 2019 року виконував обов'язки мера Риги. В цей час він не раз брав участь у заходах, організованих Посольством України та українською громадою Латвії, а також у заходах під час візиту до Риги Президента України Володимира Зеленського.

Уперше за останні роки до міської Думи пройшла маргінальна прокремлівська партія "Російський союз Латвії" (6,5%; 4).

Вибори, які відбулись, були позачерговими. Тепер термін повноважень Ризької думи замість звичних чотирьох років становитиме майже п'ять - це передбачено ухваленими в лютому 2020 року поправками до закону про вибори дум у містах республіканського значення та крайових дум.

Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb