Сьогодні у Львівській національній галереї мистецтв ім. Б. Возницького відкрилася виставка живопису "Я все ж тебе кохаю…" Романа Жука – художника, що народився на Франківщині, вчився у Львові та останніх тридцять років живе в Амстердамі. Без звичних урочистих промов, під музику та за великої кількості шанувальників, яких у цього одного із засновників українського трансавангарду митця є справді чимало. Виставка експонуватиметься до 31 жовтня, інформує "Еспресо.Захід".
Деякі світові мистецтвознавці називають Романа Жука українським Максом Ернстом чи Рене Магріттом. Хоча цей художник не потребує підсилення його мистецького "я" всесвітньо визнаними іменами. У нього власний погляд на світ і мистецтво і знайдений та відшліфований власний творчий почерк. Ретельно проробляючи площину полотна, перетворюючи традиційні жанри (приміром, натюрморт та портрет) в загадкові оповіді з флером сюрреалізму, дуже серйозно ставлячись до кольору та композиційних рішень, Роман Жук творить світ, який вабить як маститих поціновувачів прекрасного, так і неофітів. Здатність бачити реальність під своїм окремішним кутом зору, помножена на професіоналізм, у випадку творчості – той важливий нюанс, який робить особистість цього живописця нездоланно притягальною.
"Роман Жук – мій товариш, - говоримо з художником (якого минулого року на ХІІ Флорентійському бієнале було названо одним із п'яти найкращих живописців заходу) Володимиром Богуславським, - ми разом вчилися на одному курсі і разом формувалися. То маю підкреслити, що Роман завжди був сам собою і завжди намагався щось своє відстоювати. Ще у часи навчання у нас на потоці рівних йому у володінні професійною технікою не було. Він – та людина, що не схильна товктися на місці".
Як прокоментував подію "Еспресо. Захід" заступник директора Львівської галереї мистецтв Зеновій Мазурик, це вже не перша виставка такого високого професійного рівня у цих стінах. Але особлива вона через представлення стилю – трансавангарду. "Ми всі по-різному сприймаємо мистецтво, - каже Зеновій Мазурик. - Для когось Роман Жук цікавий насамперед як колорист. І його кольори справді привабливі, у контекстах творів навіть якісь нереальні, наче зі снів. Але мене його роботи приваблюють своїми прихованими сенсами. Але тут нюанс. Є виставки, на котрі потрібно приходити підготовленими, як ось на недавню нашу подію – виставку творів киянки Влади Ралко. Твори Романа Жука сприймаєш відчуттями, сприймаєш серцем. Заперечуючи раціональне - без емоцій - сприйняття реальності, використовуючи зв'язки технік та стилів, Роман Жук постає у своїх роботах дуже чутливим та емоційним митцем, що творить з любов'ю. Відповідно, виставка "Я все ж тебе кохаю…" – така, що не дозволяє людським почуттям спати".
"Творчість художника Романа Жука є насправді дуже трепетним у метамодерному сенсі поверненням людського у всіх його вимірах у мистецький контекст після модерну і навіть після постмодерну, - написав в каталозі до виставки директор Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк. – Йому вдалося обманути постмодерн – феноменально. І водночас його творчість це – повернення європейської традиції у її найкращому виконанні. В цьому останньому сенсі Роман Жук є мистцем не лише українським, бо так себе декларує, попри те, що тридцять років мешкає в Амстердамі, але насправді глибоко і закорінено європейським. Через нього на свій метамодерний спосіб промовляє як сучасність, сьогодення, так і традиція – від грецької архаїки та Мерилін Монро".
До речі, як зізнався нам Роман Жук – це вже третє його персональне представлення у цій львівській галереї. Як і в тому, що цією експозицією він задоволений на всі сто. "Яке моє основне правило у творчості? Не мати правил. Найголовніше для художника – не озиратися на когось, бути розкутим, сміливим і бути собою".
Фото Ярини Коваль