live
Супутник ASTRA-4A 12073 МГц. Поляризація-Н. Символьна швидкість 27500 Ксимв/с. FEC 3/4

На Херсонщині археологи знайшли у фортеці Тягинь рештки башти часів Великого Князівства Литовського


фото: Південна Середньовічнае кспедиція Інституту археології НАН України
У ході розкопок фортеці князя Вітовта Тягинь археологи віднайшли монету польського короля Владислава Варненчика (1434—1444 рр.)

Про це повідомила Спілка археологів України у Facebook.

Археологи Південної середньовічної експедиції поділились результатами розкопок  фортеці Тягинь у липні—серпні 2020 р.

"Ми продовжили розкопки пам’ятки Національного значення — фортеці Тягинь (начальник експедиції д. і. н. С. О. Біляєва)", - розповіли у Спілці археологів. 

Зазначається, що роботи на фортеці провели завдяки проведенню топографічної зйомки під час експедиційних досліджень 2018 р.

"Вперше знайдено кам’яну вежу прямокутної форми, стіни якої збереглися заввишки до 1,75 м. У її внутрішньому просторі простежено конструктивні деталі другого поверху: ями від трьох потужних стовпів діаметром до 20 см, які підтримували другий поверх", - розповіли археологи.

За попередні роки археологи завдяки аерофото- та топозйомці залишки стін фортеці завдовжки 35 м.

Цьогоріч розкопки проходили у північно-східному куті фортеці.Саме там і знайшли башту. 

"Збереглася частина настилу з дошок та потужні залізні елементи кріплення, які впали на підлогу. На думку архітектора А. С. Луцика така вежа могла сягати висоти 9 м. Північно-східний парадний бік вежі ззовні був опоясаний різьбленою вставкою з вапняку, прикрашеною декором у сельджуцькому стилі", - відзначили дослідники.

"Такий орнамент зустрічається в оздобленні монументальних споруд Північного Причорномор’я, Криму, Сельджуцької Анатолії. Але як архітектурна пам’ятка, у сполученні конструктивного обличчя та оздоблення, вежа не має аналогів. Збереглися і залишки штукатурки та побілки на зовнішньому боці стіни вежі", - підкреслили археологи.

Також в ході розкопок було знайдено монету польського короля Владислава Варненчика (1434—1444 рр.).

Як відзначають археологи - це вже друга така монета знайдена на фортеці.

Археологи звертають увагу, що на вежі не зафіксовано слідів військових дій. Каміння будівельних розвалів навколо неї також не мають наслідків перебування вогню і добре зберегли сліди функціонального призначення.

"Речові знахідки цього сезону представлені фрагментами кухонного та столового посуду, зокрема мисок та тарілок стилю сграфіті, широко відомого у багатьох районах Європи і Азії, уламками коштовного імпортного посуду зі скла, й поступово формують колекцію престижних речей замку-фортеці одного з найвизначніших Європейських князів кінця 14 — початку 15 ст." - розповіли дослідники.

"Архітектурні залишки законсервовано шаром річкового піску, зверху викладено макет вежі, що є тимчасовим засобом музеєфікації об’єкту. Тепер, разом із частково законсервованою ділянкою східної стіни ми отримали певний оглядовий майданчик, сприятливий для туристичного використання. Цінні архітектурні деталі та знахідки польового списку передані за описом до музею фортеці, який створюється у с. Тягинка", - додали вчені.

Довідка: Фортеця Тягинь, яку побудував великий князь Вітовт наприкінці XIV — на початку XV ст., уособлювала південний форпост у системі фортифікації Причорноморського кордону Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, федеративної держави, яка охоплювала простір від Балтійського до Чорного моря. ЇЇ дослідження відкривають нові реалії розвитку регіону, у якому яскраво перетиналися культурні впливи Заходу та Сходу. Вони дозволяють розкрити фактори, що мали вплив на історичну долю Південного регіону князівства та його української частини, отримати нове бачення історії Литви та України періоду пізнього середньовіччя на основі нерухомих пам’яток та колекцій артефактів.

новини партнерів

27 листопада, 2020 п'ятниця

26 листопада, 2020 четвер

27 листопада, 2020 п'ятниця

26 листопада, 2020 четвер

25 листопада, 2020 середа

Відео

Введіть слово, щоб почати