Про це український письменник, перекладач та публіцист Юрій Андрухович пише у колонці для порталу Zbruč, передає Еспресо.TV.
"Туреччина, Єгипет, Болгарія, Хорватія, Чорногорія - будь ласка, as usual. Франція, Австрія, Італія, Чехія, Польща? Ноуп. Тільки за візами. Наш сон про ледь не цілковиту свободу пересування рідним європейським світом виявився настільки ж солодким, наскільки й короткотривалим, і обірвався в ковідному березні 2020-го", - зазначає він.
Пояснення тому, як вказує Андрухович, команда президента Володимира Зеленського, як і сам глава держави, бачить в нинішній епідеміологічній ситуації. Однак, воно, на думку письменника, не витримує критики й натомість є свідченням недолугої зовнішньої політики чинної влади.
"Чому всередині Шенґенської зони вже давно відновлено вільне пересування? Чому, незважаючи на черговий приріст захворювань у багатьох країнах, ніхто не блокує свободу пересування здорових громадян цих країн? Чому ця свобода не поширюється на здорових громадян України? Ми що, знову люди другого сорту? Чи просто наші державні мужі, а радше вічні хлопчики, пасивно змирилися із "призупиненням безвізу", бо так спокійніше і їм, і їхнім "європейським друзям"?", - запитує Андрухович.
Виходом із ситуації, що склалася, він бачить "скинути це керівництво".
"З таким унікальним державним керівництвом усе це - і "після окупації", й "після війни", і "після пандемії" - настане лише за однієї досить відомої умови: коли на горі свисне рак. Утім, є й інша, значно менше реалістична: скинути це керівництво, усунути його геть разом із його унікальністю. Відтак, може, й настане прекрасне "після", - підсумовує Юрій Андрухович.
Підписуйтеся на наш телеграм-канал Новини Еспресо