Нова небезпека для України, реальність українців у мистецтві та погрози Росії через використання її заморожених активів. Акценти світових ЗМІ 30 жовтня

У фокусі міжнародних видань нова небезпека для України, яку може спричинити позиція у війні ХАМАСу та Ізраїлю, зображення реальності українців у мистецтві та погрози Росії через використання її заморожених активів

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 30 жовтня.

Нова небезпека для України, яку може спричинити позиція у війні ХАМАСу та Ізраїлю

Негайна і рішуча підтримка президентом України Володимиром Зеленським Ізраїлю в його боротьбі проти ХАМАСу поставила під загрозу майже рік узгоджених зусиль Києва, спрямованих на те, щоб заручитися підтримкою арабських і мусульманських країн у війні проти Росії, пише The Washington Post.

Як підкреслює WP, перші заяви Зеленського на підтримку Ізраїлю після несподіваної атаки ХАМАСу допомогли Україні залишитися в центрі міжнародної уваги й міцно закріпили її на боці Сполучених Штатів, а також привернули увагу до дедалі тісніших відносин між Росією та Іраном.

Тоді український президент сказав у виступі перед Парламентською асамблеєю НАТО, що ХАМАС і Росія —  це "одне і те ж зло, і єдина різниця полягає в тому, що там є терористична організація, яка напала на Ізраїль, а тут — терористична держава, яка напала на Україну".

"Але зараз, коли військова операція Ізраїлю триває вже четвертий тиждень, а кількість жертв серед палестинського цивільного населення зростає, війна в Газі є одним із найскладніших дипломатичних випробувань для України з часів російського вторгнення в лютому 2022 року", — наголошує видання.

Разом із тим цю напруженість у відносинах з мусульманськими та арабськими країнами медіа називає лише одним із ризиків, що стоять постають перед Україною, яка тепер змушена боротися і з тим, що увага світу переключилася на нову війну на Близькому Сході. Та боротися із конкуруючими вимогами щодо військової підтримки США тоді, коли республіканці Палати представників Конгресу США обрали нового спікера Майка Джонсона, який виступає проти надання додаткової допомоги Україні.

Експертка з питань розбудови миру в Інституті Близького Сходу Ранда Слім зазначає, що Ізраїль не має іншого вибору, окрім як підтримувати відносини з Москвою, частково через контроль Росії над Сирією. Вона також додає, що Ізраїль відхилив пропозицію Зеленського відвідати країну після нападу ХАМАСу.

На думку експертки "проізраїльська" позиція Зеленського не має сенсу.  За її словами, Зеленський міг би завоювати більше друзів, якби "був готовий сказати, що те, що робить Росія в Україні, — це те, що робить Ізраїль в Газі". Але, додала вона, "я не бачу, щоб Україна була готова до цього або хотіла це зробити".

Коли вперше з'явилася новина про напад ХАМАС, Зеленський і члени його команди порівняли ХАМАС з Росією, заявивши, що українці мають "особливе розуміння того, що відбувається" з ізраїльтянами, пише WP, наголошуючи, що лише через 10 днів Зеленський опосередковано натякнув на обстріли Гази, закликавши до необхідності захисту цивільного населення та деескалації.

"Тим часом Зеленський уникав критики ізраїльських ударів, попри те, що в Газі загинули тисячі палестинських цивільних осіб і щонайменше 21 громадянин України, — акцентує медіа.

Міністри закордонних справ Туреччини та Катару, які відіграють важливу роль у переговорах між Україною та Росією з таких питань, як обмін військовополоненими та блокада Росією експорту українського зерна, виступили зі спільною заявою, в якій звинуватили Захід у лицемірстві.

Інші експерти переконані, що спроби Зеленського провести порівняння навряд чи знайдуть відгук в арабських країнах. Україна "ніколи не була на передовій" для арабського світу, вважає Крістіан Ульріхсен, науковий співробітник Університету Райса, який пише про українсько-арабські відносини. "Це конфлікт, який їх не стосується".

В умовах, коли Росія посилює атаки на східному фронті, Україна навряд чи може дозволити собі втратити друзів. Це особливо актуально з огляду на зростаючу опозицію республіканців у Конгресі щодо надання більшої допомоги Україні, підкреслює WP.

Джонсон заявив, що Вашингтон не залишить Україну, але поставив під сумнів кінцеві цілі Білого дому. Тим часом в Європі прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який нещодавно зустрівся з Путіним на полях конференції в Китаї, намагається зірвати пропозицію Європейського Союзу про надання Україні допомоги у розмірі 50 мільярдів євро.

За словами Орисі Луцевич, директора української програми лондонського аналітичного центру Chatham House Орисі Луцевич, Україна тим часом готується до того, що американська підтримка зменшиться.

"План Б" України — про що свідчать нещодавні спільні підприємства з німецькими та турецькими збройовими компаніями, а також переговори з британськими та американськими виробниками — полягає в тому, щоб якомога більше дистанціюватися від зовнішньої політики, вважає Луцевич.

Фото: president.gov.ua

Реальність українців у мистецтві: українська художниця виставила розбомблені дороги в галереї

Деякі художники використовують пензлі, розповідає The Guardian, але Жанна Кадирова використовує АК-47. А для своєї останньої виставки вона наважилася на нерозірвані міни, щоб перетворити посічені осколками дороги колишнього окупованого міста на дивовижне мистецтво.

"Якщо дивитися на останні роботи Жанни Кадирової здалеку, вони можуть здатися абстрактними і дуже сильно зафарбованими полотнами. Однак зблизька вони швидко розкриваються: великі прямокутники асфальту - справжні шматки дороги, побиті ямами та шрамами від потужних злив шрапнелі", — пише видання.

Ці шматки дорожнього покриття зі слідами білих ліній походять з Ірпеня, вирізані із доріг міста. Частина їхніх назв — це точні координати того місця, де їх знайшли.

The Guardian оповідає, Кадирова приймала рішення про те, де саме техніка повинна вирізати і відрізати кожен шматок дороги, ретельно враховуючи кути і положення білих ліній. Під час розрізання однієї з них команда виявила міну, вмонтовану в асфальт, що означало поспішний відступ і прибуття саперів.

"Ці роботи не є репрезентацією насильства: це сліди самого насильства, вирвані з його контексту і розміщені на білих стінах художньої галереї", — підкреслює медіа.

Деякі будівлі, такі як грандіозний Палац культури радянських часів, все ще мають вирви і дах, але більша частина міста вже відремонтована або відбудована заново. Випадковому відвідувачеві важко уявити собі кошмари, що розгорнулися тут, накласти жахливі кадри з новин лише 18 місяців тому на сьогоднішні жваві вулиці. Це відчуття реальності — бажання представити саму річ, а не її репрезентацію — пронизує й інші роботи мисткині, які вона створила від початку російського вторгнення 2022 року.

"Коли я востаннє зустрічався з художницею тут, у її київській майстерні, рік тому, вона створювала роботи з АК-47: виходила на стрільбище і цілилася з автомата у велику керамічну плитку. Тріснуті, вкриті шрамами кахлі стали роботами — їхня позірна, майже постмінімалістична стриманість затьмарює агресивний акт їхнього створення", — пригадує журналіст The Guardian.

Художниця у тій розмові зазначила, що мистецтво сприймається як "цивілізований" акт, натомість війна нецивілізована, це жорстокі вбивства і зґвалтування, і ніщо з того, що створив цивілізований світ, як-от діалог, не допомагає.

Остання київська виставка Кадирової "Летючі траєкторії" опосередковано розповідає про життя художниці з перших жахливих днів, що настали після 24 лютого 2022 року.

Фото: gettyimages

Росія відповість тим же, якщо ЄС використає прибутки від заморожених російських активів

Москва готується конфіскувати активи "недружніх" країн ЄС у відповідь, якщо блок просуватиме пропозицію конфіскувати прибутки від заморожених російських активів, заявив у неділю російський високопосадовець, повідомляє Politico.

Ця заява росіян з'явилась після того, Урсула фон дер Ляєн сказала, що виконавча влада ЄС розглядає підсанкційні російські державні активи як спосіб допомогти виснаженій Україні відновитися. Вона підкреслила, що цей крок узгоджується з попереднім політичним рішенням притягнути Москву до відповідальності за відновлення України після вторгнення в країну президента Росії Володимира Путіна.

"Низка європейських політиків на чолі з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн знову заговорили про розкрадання заморожених коштів нашої країни з метою продовження мілітаризації Києва. Таке рішення вимагатиме симетричної відповіді з боку Російської Федерації. У такому випадку буде конфісковано набагато більше активів, що належать недружнім країнам, ніж наші заморожені кошти в Європі", — цитує Politico допис соратника Путіна В'ячеслава Володіна.

За словами фон дер Ляєн, "реальна пропозиція" має бути представлена на початку грудня. Міністри фінансів ЄС вивчають принципи, які будуть покладені в основу такого механізму.

Але ця ідея стикається з технічними проблемами, оскільки Європейський центральний банк попереджає, що використання цих доходів може спонукати інші центральні банки відмовитися від своїх активів, деномінованих в євро, що в кінцевому підсумку послабить сам євро.