НСК "Олімпійському" 100 років: Лобановський, Роналду, Мадонна та Перемога, на яку всі чекають

Еспресо розповідає про найзнаковіші спортивні, культурні та суспільно-політичні події, що відбувалися на головному стадіоні України, якому 12 серпня виповнюється 100 років

Днем створення головного стадіону України вважається 12 серпня 1923 року, коли на арені, зведеній біля підніжжя столичної Черепанової гори, відбулися перші спортивні змагання. З того часу він пережив багато. Німецьку окупацію під час Другої світової війни. Носив імена комуністичних вождів Льва Троцького та Микити Хрущова. Був Центральним та Республіканським. Вміщував 50 тисяч глядачів, потім став двоярусним та одним з найбільших в Європ стотисячником.    

А після реконструкції до футбольного Євро-2012 за $550 млн - перетворився на ультрасучасну багатофункціональну арену на 70 тисяч. 

Олімпіада-1980 

Фото: Getty Images

Але передовсім стадіон - це події, які на ньому відбувалися. А на головній арені України писалася не лише спортивна історія. І навіть кожен футбольний матч зараз розглядається як зріз певної епохи. Скажімо, у 1980-му році Київ приймав сім матчів московської Олімпіади. Змагань, які у світі більше асоціюються із вторгненням Радянського Союзу в Афганістан. Через агресію, яку СРСР здійснив наприкінці 1979 року, Ігри в Москві бойкотували 65 країн – у тому числі США, Німеччина, Китай, Японія та Велика Британія. Це перетворило Олімпіаду на змагання за участю переважно країн "соцтабору" та "третього" світу.  

У Києві трибуни вдалося заповнити лише на двох матчах збірної НДР: проти Іспанії в групі та Іраку - в чвертьфіналі. На іграх за участю команд Іраку, Коста-Рики, Фінляндії, Алжиру організаторам аншлаги не вдалося забезпечити. "Продати" київському вболівальнику такий низькосортний футбол було складно.  

Перше чемпіонство "Динамо"   

Фото: fcdynamo.com

Це не дивно, якщо згадати, які події цей стадіон бачив. Він пам'ятає 1961 рік, коли київське "Динамо" перервало гегемонію московських клубів у чемпіонаті СРСР з футболу та вперше виграло золоті медалі. Це була не лише спортивна перемога команди, у якій Валерій Лобановський ще був футболістом та грав поруч з двома іншими майбутніми знаковими тренерами киян та збірної України - Олегом Базилевичем та Йожефом Сабо. Це був удар по міфу про перевагу імперської столиці. З цієї ніби суто спортивної перемоги також зростала українська ідентичність. Розуміння, що ми не гірші, а кращі. Нехай навіть на футбольному полі. 

Стадіон у Києві бачив 1966-1968-й роки, коли "Динамо" виграло золоті медалі чемпіонату тричі поспіль. Володимир Мунтян, Андрій Біба, Віталій Хмельницький. Ці імена досі уособлюють велич того клубу, яким керував Віктор Маслов. І тоді вони викликали якесь майже релігійне захоплення. 

Команда Лобановського  

Фото: Getty Images

"Республіканський" бачив й перший матч динамівців у єврокубках проти північноірландського "Колрейна" у 1965 році. А вже за якихось 10 років на цьому стадіоні "Динамо" під орудою Лобановського прокладало шлях до своєї першої перемоги в єврокубкових турнірах - Кубку володарів кубків. Та до перемоги у фіналі Суперкубка УЄФА над найсильнішою тоді командою Європи - німецькою "Баварією", у ворота якої на столичній арені два вирішальні голи забив Олег Блохін. Саме цей дубль відкрив для нього шлях до "Золотого м'яча" найкращому футболісту Європи 1975 року. Трофею, який на київський стадіон привозили ще два динамівці - Ігор Бєланов у 1986-му році та Андрій Шевченко у 2004-му, коли він вже грав за італійський "Мілан".     

А у 1997 році Шевченко примушував зриватися на ноги київський стотисячник, коли грав проти "Барселони" та був лідером "третьої видатної команди Лобановського". Команди, яка у 1999 році дійшла до півфіналу Ліги чемпіонів.

Фінали Євро-2012 та Ліги чемпіонів

Фото: Getty Images

На "Олімпійському" Шевченко у 2012 році забив за збірну України свої останні голи в кар'єрі. Він зробив переможний дубль у стартовому для нашої національної команди матчі фінальної частини Євро проти Швеції. А за місяць на арені в Києві Іспанія з фантастичними Хаві та Андерсом Іньєстою розбила 4:0 Італію, яку від розгрому не врятував навіть найкращий на той час голкіпер світу Джанлуїджі Буффон.  

У 2018 році на стадіоні у Києві зіграв останній матч за свою головну команду в кар'єрі ще один видатний футболіст - Кріштіану Роналду. У фіналі Ліги чемпіонів він разом з "Реалом" переміг "Ліверпуль" та примусив замовкнути кілька десятків тисяч неймовірних англійських фанів, які приїхали підтримати свою команду. Напевне, саме це був пік кар'єри португальця, після якого вона поступово лише йде на спад. 

Мадонна, Depeche Mode та Metallica

Фото: Red Hot Chili Peppers

Фінали Євро-2012 та Ліги чемпіонів у Києві - події світового масштабу, які колись для багатьох здавалися неймовірними. Для багатьох вболівальників вони стали уособленням втілення мрії. 

Та на "Олімпійському" втілювалися мрії не лише прихильників спорту, а й музичних фанів. У 1999 році тут свій перший та крайній концерт в Україні дав легендарний американський гурт Metallica. А після реконструкцій до Євро-2012 на НСК виступили такі світові зірки, як Мадонна, Depeche Mode, Red Hot Chili Peppers, Kiss, Muse, Imagine Dragons та Jamiroquai. 

"Стадіон, так стадіон"

У 2019 році "Олімпійський" перетворився на арену для головної політичної події. На стадіоні у присутності понад 20 тис. глядачів відбулися дебати між Володимиром Зеленським та Петром Порошенком, які зустрілися перед другим туром президентських виборів. Історія України 19 квітня 2019 року творилася на "Олімпійському" в прямому сенсі. 

Війна та Перемога

24 лютого 2022 року війна зробила трагічний поворот. Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, яке зруйнувало мирне життя. Проте воно десь досі жевріє на "Олімпійському". Тут знову відбуваються футбольні матчі чемпіонату України. Хоча, під час воєнного стану вони проводяться без глядачів, спорт сюди повернувся, і це дає надію. Та віру, що глядачі знову заповнять ці трибуни. І врешті настане день, коли українці відсвяткують на "Олімпійському" свою головну Перемогу.