Олександр Кравченко: "Без сумніву з першого дня - залишатись в Києві і діяти!"

Ми дуже добре пам'ятаємо той ранок,  24 лютого, коли ми прокинулись від вибухів, від телефонного дзвінка, від суєти надворі. Тоді кожен з нас прийняв єдине правильне для себе рішення  - що робити далі. Тоді це було єдине правильне рішення і не варто корити себе за те рішення. Залишитися в своєму домі чи рухатись в безпечне місце - зараз відповідь на це питання не є такою очевидною. Ми всі бачили приклад Бучі…

Але сьогодні ми поговоримо з людиною, яка є представником найактивнішої частини нашого суспільства - це наші волонтери. Олександр Кравченко - почав годувати вийськових на київській Троєщині, а тепер діяльність його Міжнародного Фонду Продовольчого Захисту охоплює всю Україну во взаємодії з європейськими партнерами. Незважаючи на всю серйозність назви його суспільного руху, ми побачили дуже просту людину і одразу перейшли на “ти”.

В який саме момент до тебе дійшла думка, що потрібно залишатись і робити те, що ти зараз робиш?

Взагалі, я прокинувся в той день, як завжди, о 4 ранку і почав робити свої звичайні справи. Сидів за компом, параллельно готував сніданок для дружини і дітей. Я не чув вибухів, але близько п'ятої мені зателефонувала невістка і тоді пролунало єдине: “Почалось!”

В той момент думки були тільки про те, щоб не розпочати паніку, розбудити своїх і, врешті решт, зробити все, щоб сім'я опинилась у безпеці. Тому, рішення залишатись було завжди, але по перше - треба було вивезти сім'ю в безпечне місце.



Щодо твоєї команди - як вони відреагували на твоє рішення стати волонтером і годувати армію?

Почнемо з того, що волонтерська справа - добровільна справа. Тому, я одразу сказав своїм кухарям - якщо готові долучитись до справи - давайте. Якщо ні - я все розумію і не стану нікого засуджувати. 
Жоден з мого коллективу не відмовив мені в допомозі. Напротив, в наступні тижні наша волонтерська діяльність дала людям можливість відволіктись від всіх тих жахливих новин, які йшли з різних боків. Дівчатка проявили справжній героїзм в умовах, коли по столиці постійно діяли диверсанти кремля і шукали такі кухні, щоб підкинути отруту або додати до гуманітарного вантажу вибухівку.

Хто надавав допомогу? Звідки брали продукти?

Перші дні були складними. Дуже багато людей побігли в магазини, купували все підряд. Склади були зачинені - люди виїхали і достукатись до великих постачальників було просто нереально. Але ми отримали велику підтримку від наших клієнтів. Завдяки грошовим переказам, ми зробили понад 20 000 гарячих обідів тільки в перші 5 днів.
До нас почали приєднуватись інші виробники, кавярні і ресторани. Взагалі, волонтерська родина - це надзвичайна атмосфера і енергія.



Хто більш за всіх шукав допомогу тоді і хто більш за всіх потребує її зараз?

В перші дні ми, звичайно, намагались годувати військових. Це природньо - вони встали між народом і окупантом, тому наші зусилля були направлені саме на армію. Але, чим більше ми занурювались в проблему, тим більше відкривалось літніх людей, які залишились наодинці, дитячих будинків, бомбосховищ, де люди по 3-5 діб сиділи без їжі. І тоді ми почали готувати не тільки обіди, але й продовольчі набори для окремих сімей.



Зараз ситуація виглядає схожим чином, але додались населені пункти, в яких справжня гуманітарна катастрофа - Буча, Ірпінь, Гостомель та багато інших. Тому, ми починаємо рухатись за нашими визволителями, будуємо пункти очистки питної води і годуємо людей гарячими стравами.



Якщо знайдуться люди, які можуть допомогти - що саме вони можуть робити і як можуть до вас приєднатись?

По-перше, це може бути інформаційна підтримка. Ми залучили багато нових партнерів і донорів саме після публікацій в соцмережах і ЗМІ. Це дуже важлива складова.

По-друге, ми постійно шукаємо партнерів, які можуть надати допомогу продуктами (не обов'язково абсолютно безкоштовно - це можуть бути просто спецпропозиції) і обладнанням. Є компанії, які мають залишки сировини, і це може бути дуже доречно для нашої справи.



Третє - фонди і донори. Люди, які готові вкладати гроші не просто в купівлю продуктів з подальшим її розподілом по нужденним, а ті, хто готовий вкладати гроші в довготривалі проекти. Наприклад, сьогодні ми розгортаємо пункти очищення і розливу питної води в "гарячих точках". Сьогодні такі пункти дадуть людям воду, а завтра зможуть працювати, як комерція і давати прибуток.

Долучайтесь до нашої справи!

Контакт Олександра Кравченко:
+380681188131 (телеграм)
+380639352908 (вайбер)

Коротка інформація про Міжнародний Фонд Продовольчого захисту.

Волонтерський рух, створений з першого дня війни, 24 лютого 2022 року на базі виробництва напівфабрикатів Mister Pelmen. Мета - забезпечення гарячим харчуванням військових та цивільних в Києві і передмісті. З моменту визволення населених пунктів поблизу Києва,Фонд займається розгортанням польових кухонь в найбільш постраждалих містах (таких,як Буча, Гостомель, Ірпінь).

За перші 50 днів війни Фонд забезпечив для нужденних більш, ніж 300 000 порцій їжі, понад 100 тон продовольчої гуманітарки. В структурі Фонду зараз працюють понад 100 волонтерів і спеціалістів різних галузей.

Коротка інформація про засновника Фонду, Олександра Кравченко.

Юрист за фахом, маркетолог за покликом. Більше 15 років займався великими проектами по вивченню споживчого досвіду. З початку карантинних обмежень у 2020 році започаткував свій кулінарний проект Mister Pelmen, який за 2 роки став дуже популярним серед цінителів якісної їжі. Основний асортимент - напівфабрикати. більш ніж 100 найменувань. На сьогодні, продукція Олександра представлена в 16 роздрібних магазинах і виробляється на потужностях трьох виробництв - два в Києві і одно в Київської області.