Цю репліку можна було б пропустити, якби вона не була такою характерною для міжнародної бюрократії.
По-перше, вона — про вимушену формальність реакції, яка нічого не означає. І мовчати не можна, і сказати по суті не хочеться.
По-друге, це — така собі спроба прирівняти агресора і його жертву. Хто саме має забезпечити деескалацію? Україна? Якийсь уявний "деескалатор"? Чи російський агресор, який несе повну відповідальність за вчинені злочини?
І, нарешті, цей коментар з початку Нового року нагадує про повну безпорадність міжнародних чиновників, які просто не мають снаги зупинити цинічного і зухвалого російського вбивцю. Навіть назвати його бояться.
Якби пан Тюрк справді переймався міжнародним правом, то він би закликав позбавити Росію можливості незаконної участі в роботі ООН, притягти до відповідальності російських воєнних злочинців за агресію проти України та компенсувати жертві агресії всі втрати.
Читайте також: ООН, яка не бачить в Україні геноцид, має бути реформована
Пан Тюрк міг би також сказати, що негайно їде в Україну. Якщо не помиляюся, то з часу його єдиного візиту до нас минуло вже понад рок. До місця злочинів Росії, про які можна відбутися формальною турботою, їхати довго і далеко…
Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк висловив стурбованість цивільними жертвами в Україні "і Росії" і закликав до "негайних кроків для деескалації" війни.
Про автора. Данило Лубківський, український дипломат, експерт з міжнародної політики
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.