Останні дні російської церкви в Україні

Українська влада розглядає можливість заборонити Українську православну церкву Московського патріархату

Рішення президента Владіміра Путіна вторгнутися в Україну спричинило багато непередбачуваних наслідків - від поштовху Швеції та Фінляндії до вступу в НАТО до перетворення Росії на державу-парію. А тепер до цього списку можна додати ще й ситуацію з УПЦ МП, яка колись була корисним інструментом впливу Кремля. Про це пише американське видання Politico

Українська влада розглядає можливість заборонити дану церкву, а опозиційні партії вже підготували відповідний законопроєкт. Очікується, що президент України Володимир Зеленський незабаром зробить заяву про майбутнє УПЦ МП: будь то повна заборона, чи можливість створити нову церкву, позбавлену будь-яких зв'язків з Російською православною церквою та її лідером, патріархом Кірілом, який є активним прихильником вторгнення.

Але навіть без заборони, прихильність до УПЦ МП стрімко падає. Все більше священиків і вірян готові перейти до незалежної Православної церкви України (ПЦУ).

З моменту вторгнення понад 200 парафій уже змінили підданство; багато інших планують перейти, але стикаються з перешкодами з боку влади УПЦ МП, яка намагається не допустити цього, як от в церкві Архистратига Михаїла в селі Задубрівка на південному заході України.

Не обійшлося і без насильства. У ніч на неділю в селі Мілієве Чернівецької області, де править УПЦ МП, підпалили храм Іова Почаївського, а також магазин. За повідомленням місцевої поліції, заарештовано чоловіка, який скоїв підпал.

"Один із найкрасивіших храмів Вижницького району підпалили цієї ночі - професійно, без шансів на порятунок", - написала Чернівецько-Буковинська єпархія УПЦ МП у Facebook.

Нещодавно громада церкви Св. Георгія у Львові проголосувала за вихід з УПЦ МП. У березні сотні священиків церкви отримали наказ покинути Києво-Печерську лавру, православний монастирський комплекс ХХІ століття і одне з найбільш шанованих місць православних християн. Минулих вихідних контроль над Успенським собором Лаври було вчасно передано ПЦУ для проведення великодніх богослужінь. І, незважаючи на прогнози про неприємності і протести, Великдень у Лаврі пройшов мирно і без сутичок.

Багато прихожан Лаври продовжують жити і як і раніше молитися зі своїми рідними в Успенському соборі, зруйнованому Червоною Армією при відступі в 1941 році і відновленому в 1990-х роках.

Вони вийшли із Собору, вишикувалися в чергу, щоб прийняти благословення священиків ПЦУ, які окроплювали свяченою водою кошики з домашньою паскою та іншими продуктами. А всередині храму вони молилися, стоячи під золотими люстрами, вдихаючи солодкий ладан, шепочучи молитви і беручи участь у складному православному ритуалі разом із святими, що дивилися на них з ікон в золотій облямівці.

Серед священнослужителів був і 29-річний отець Стефан. "Багато старших осіб сьогодні прийшли до церкви, бо думали насамперед про Україну, а не про Московського Патріарха, який, на їхню думку, підтримує російське вторгнення", - сказав він.

"Звичайно, для багатьох це важкий крок, близько половині з них важко адаптуються. Але вони розуміють, що це дуже важливо для духовності нашої країни. Вони мають синів, дочок і друзів на передовій, і впевнені, що Церква має бути з українським народом, з українською армією", - додав він.

"Тож, половина людей приходить і не відчуває жодних труднощів, а інші все ще обдумають свій перехід", - каже він. Але священнослужитель упевнений, що релігійна віра і національна ідентичність поєднаються. Згідно з одним опитуванням, лише 4% українців зараз формально ідентифікують себе з УПЦ МП.

Вигнання з Лаври ченців, які пов'язані з Москвою, рішення, яке оскаржується в суді - є частиною більш широких заходів проти УПЦ через підозри, що її керівництво та деякі священики нелояльні до України і виступають як п'ята колона на підтримку російського вторгнення. Формально їхня 10-річна угода про користування державною Лаврою закінчилася, але уряд відмовився поновити її, стверджуючи, що в ній були порушення, пов'язані з орендою.  

У 2018 році всупереч шаленій протидії Кремля. Через рік Константинопольський патріархат надав ПЦУ томос про автокефалію. На знак політичного розлому, що лежить в основі ворожнечі, церкви ПЦУ запропонували підтримку протестувальникам Майдану 2014 року, які скинули Віктора Януковича, московського сатрапа в Україні. УПЦ залишилась лояльною Москві, а російський патріарх розірвав зв’язки з Константинополем, тобто з найвищим православним авторитетом, через надання томоса ПЦУ.

Раніше уряд Зеленського не наважувався діяти проти Московської церкви в Україні, не бажаючи переступати жодних меж свободи віросповідання, порушувати норми Європейського Союзу чи міжнародні норми щодо захисту віросповідання. Вони намагалися не ображати прихильників церкви, добре розуміючи, що серед її священиків і вірян є багато патріотично налаштованих українців, деякі з яких воювали на фронті проти росіян.

Але є докази того, що церковні лідери в тій чи іншій мірі підтримували ворога, спонукали до зміни поглядів на тлі суспільних закликів до дій.

Понад 50 священиків, за останніми підрахунками, перебувають під слідством за співпрацю з російськими військами. Одним із найвідоміших є отець Микола Євтушенко, якого звинувачують у колабораціонізмі під час їхньої жорстокої 33-денної окупації Бучі, коли він благословляв солдатів-окупантів і закликав своїх парафіян вітати сили вторгнення. Окрім спроби поставити церковну печатку на вторгненні, він також вказав на місцевих жителів, які, найімовірніше, могли чинити опір окупації Бучі, приміського містечка на північному заході від Києва, що стало синонімом воєнних злочинів.

У листопаді та вересні під час обшуків будівель УПЦ МП було виявлено проросійську літературу та російські паспорти. На початку цього місяця найвищого релігійного лідера церкви, митрополита Павла, помістили під домашній арешт напередодні слухань, щоб встановити, чи розпалював він міжрелігійну ворожнечу і чи прославляв російське вторгнення. Митрополит називає дії проти нього і вигнання з Лаври політично мотивованими.

Заходи проти УПЦ МП Кремль намагається використати в пропагандистських цілях. В середині тижня західні ЗМІ, в тому числі POLITICO, та правозахисні організації піддалися атаці тисяч спам-ботів, нібито від звичайних російських громадян, які висловлюють глибоке занепокоєння з приводу того, що Україна "провокує міжрелігійну війну". Спам-боти з фейкових акаунтів скаржилися на те, що український президент викидає монахів на вулиці, порушуючи міжнародні норми і свободу віросповідання.

Більшість українців бачать все це в іншому світлі.

Опитування, проведене в грудні Київським міжнародним інститутом соціології, показало, що

78% українців вважають, що держава повинна втрутитися в діяльність УПЦ МП; 54% вважають, що церкву слід повністю заборонити,

а 24% віддають перевагу більш м'якому варіанту державного контролю і нагляду. Лише 12% вважають, що УПЦ МП слід залишити в спокої.

Опозиційний депутат Микола Княжицький зі Львова каже, що залишати все як є - не варіант. Він є автором законопроєкту, який забороняє УПЦ МП, але дає можливість створити нову церкву, чітко відокремлену від Російської православної церкви, або ж приєднатися до автокефальної ПЦУ. "Ця церква була створена Росією", - сказав він.

"Деякі священики - це шпигуни в рясах, і люди просто не хочуть цього більше терпіти", - додав він. "Церква кишить проросійськи налаштованими священиками, і хоча не всі вони є агентами, вони готові допомагати і виконувати певні завдання для Росії".