Головну відзнаку премії – “Зірковий учитель” – із грошовою винагородою у 25 тис. грн узяв учитель інформатики із Житомира Микола Тарасюк. Він уже двадцять років працює педагогом і за цей час встиг стати тренером збірної України з комп’ютерних технологій, а також заснувати свій бренд "Mitrich crazy teacher", під яким видає власний мерч. Його він використовує і для незвичного оцінювання найкращих учнів упродовж навчального року: спочатку за хороші бали діти збирають браслети, а тоді можуть обмінювати їх на футболки.
"Отримавши браслет, дитина отримує додатковий бал за свою роботу до семестрової оцінки. Всі почали заробляти оцінки різного рангу, але від цього страждає якість, тож я запустив нову фішку — "Обнули гаманець учителя". Якщо протягом семестру ви працюєте і заробляєте бали на браслет, то тепер у вас є можливість виграти брендовану футболку під ваш розмір, зі спеціальним принтом, але оцінки не повинні бути нижче 10 балів за всі тематичні. Це розбудило конкуренцію в дітях, і якість навчання підвищилась до 75%. Для дистанційки це дуже гарний показник", — ділиться досвідом учитель.
На початку повномасштабної війни пан Микола, як і багато інших людей, допомагав військовим і волонтерив. Займатися волонтерською діяльністю учитель продовжував навіть тоді, коли нарешті відновили навчання.
"У військкомат я потрапив на 3-й день, бо черга була — не проштовхнутись. Добровольцем мене не взяли, в тероборону також, бо укомплектували загони. На своєму районі самі організували загони та по черзі чергували, щоб знешкоджувати ДРГ. Доводилося багато волонтерити й будувати захисні споруди. Тоді діти були без навчання, а школа стала стратегічним об’єктом. Через деякий час у нас утворився склад, де я працював вантажником, сортувальником гуманітарної допомоги для людей, що залишились у Ворзелі, Бучі, Макарові, Ірпені… Роботи було багато, і нам дозволили, окрім громадських робіт, викладати для дітей у школі", — пригадує він.
Спочатку навчання проводилося в дистанційному форматі. Пан Микола запустив сайт, на якому він та інші вчителі з його школи розміщували завдання для дітей. Уроки вчитель інформатики проводив із власного кабінету в навчальному закладі, "щоб діти відчували присутність у школі". До неї він ішов пішки майже через усе місто. А вночі Микола Тарасюк записував навчальні відео для тих, хто через проблеми зі світлом чи різницю у часі не міг приєднатися на онлайн-уроки.
Згодом, як розповідає вчитель, вирішив долучитися до ще одного волонтерського проєкту.
"Окрім школи, хотілось більше допомагати всім дітям, і так я потрапив у проєкт SchoolToGo. Це був волонтерський проєкт, який створили українці разом зі словаками й дали можливість українським дітям, яких розкидало по всьому світу, навчатись за українською програмою та з українськими вчителями. Так, після "літньої школи" ми всі порадились і погодились запустити повноцінну школу, яка працює і сьогодні, яка має дві партнерські школи й меморандум про співпрацю з Міністерством освіти й науки України. Відчуваю себе важливою фігурою в цій шаховій партії, адже зберігаю, розвиваю інтелектуальний потенціал нашої країни", – розповів педагог.
Це не єдиний проєкт, у якому пан Микола брав участь. Разом зі своїми вихованцями він створив багато розробок для різних конкурсів. Але головне, як каже сам учитель, — створити такий проєкт, який буде розвиватися далі та приноситиме комусь користь. Наприклад, він розробив проєкт "Розумійка" для дітей з особливими освітніми потребами, який і досі використовують учителі в п’ятьох областях України. Разом з учнями пан Микола веде "4Dots" — симулятор для шахістів, який використовує шахова школа з Житомира, а також систему контролю для школярів "Testic". З цими розробками він та його вихованці виступали на різних конференціях і брали участь у міжнародних і національних конкурсах, де посідали призові місця.
"Я як людина, що займалась усе життя спортом, прекрасно розумію, що для гарного результату треба багато працювати над собою. Щоб мої учні досягали гарних результатів, я дуже вимогливий насамперед до себе", — каже Микола Тарасюк.
Нещодавно його запросили спікером на EdCamp. Учитель сподівається, що надалі буде більше пропозицій співпраці, аби він міг поділитися досвідом з іншими. Зараз Микола Тарасюк працює над реалізацією інших своїх ідей і майбутніх проєктів разом зі своїми вихованцями. Він наголосив, що бачить своїм основним завданням змінювати освіту й "генерувати нове покоління українців, за яке нам не буде соромно".