Чоловікам працювати до 60 - жінкам до 55-ти. Далі - на пенсію. На "заслужений відпочинок" в СРСР почали виходити з 1967 року. Але це переважно стосувалося робочих у містах. Бо працівникам колгоспів, попри часто більшу інтенсивність праці, треба було мати на п’ять років більше стажу. Мінімальна пенсія - мізерна - 70 рублів. Стільки ж коштували чоботи у 1970-му.
З усіх збирають - усім роздають. Солідарна пенсійна система - це ще один з елементів пенсійної системи, який ми "успадкували" від радянського союзу. Водночас зазначимо, що цей механізм також "працює" і в інших країнах світу. За нею, кошти із зарплат - централізовано відраховувались в загальний кошик, а звідти - розділялися між пенсіонерами. Система - не ідеальна, але справно працює, якщо кількість тих, хто платить і тих, хто отримує кошти - не змінюється. Перші проблеми почалися вже у 80-х, коли кількість працездатного населення почала зменшуватися.
З отриманням незалежності Україною - до пенсійної системи довго не доходили руки. Та й альтернативи чиновники - не бачили. У 1993-му лише незначно змінили механізм нарахування виплат. А пенсіонерів ставало все більше - не тільки через старіння населення, а й через впровадження низки пільговиків, які мали право достроково вийти на пенсію або отримували високі виплати - депутати, держслужбовці, судді.
У 2011-му на 100 громадян, які працюють - було 88 пенсіонерів. Тягнути було нікуди. В пенсійному фонді виникали дірки, які потрібно було латати з державного бюджету - навіть попри те, що більшість пенсіонерів отримували мінімалку. Країна була на порозі пенсійної кризи.
Цього ж 2011 року депутати прийняли рішення про поступове збільшення віку виходу на пенсію для жінок до 60-ти років, а також підняли планку необхідного для виходу на пенсію стажу праці. Але це радше була вимушений захід, а не реформа.
Зайнялися реформою у 2017-му, за уряду Гройсмана. Тоді осучаснили - а фактично підняли виплати - майже 6-ти мільйонам громадян. Пенсії прив'язали до реальності. Тепер їх індексують - відповідно до середньої зарплати.
Досі тривають дискусії про обов'язкову накопичувальну систему. Коли громадянин - працює на власну пенсію. І частину зарплати віддає на рахунок у пенсійному фонді - приватному. А той - робить так, щоб гроші не знецінилися. Для цього, зокрема, необхідно запровадити в Україні фондовий ринок. До речі, урядовці заприсягаються: національна біржа з торгівлі капіталом та товарами запрацює упродовж трьох років.