Атака була найскладнішою з точки зору використання різних засобів ураження противником. Загалом було використано 158 ракет і дронів, з яких 114 збито, тобто 72%, що говорить про високий показник роботи нашої ППО.
Складність атаки для української системи ППО була в тому, що майже в усіх областях в повітрі були цілі, які пересувалися на різних швидкостях. Була значна кількість ракет різного призначення, які запускалися з 18 бомбардувальників. Було зафіксовано 36 “шахедів”, 14 ракет С-400, С-300, “Іскандер-М”, 8 ракет Х-22, Х-23 та 5 "кинджалів".
Ракети Х-101 - поки що найдорожчий елемент російського військового арсеналу. Вони намагалися їх скеровувати для ударів по військових чи промислових об'єктах. Стосовно удару по Києву, в зоні метро "Лук'янівська", очевидці кажуть, що бачили ракету, по якій начебто кулемет стріляв. Потім виявилось, що це була ракета, яка летіла в цю зону і відстрілювала "теплові пастки" з великою інтенсивністю. Ці "теплові пастки" з'явилися в ракетах лише цього року. Тобто, фактично, це нові доопрацьовані ракети Х-101, а "теплові пастки" використовуються для того, щоб наші військові не могли збити їх за допомогою ПЗРК або комплексів з тепловими головками самонаведення.
Завдання для кожної ракети готується в межах двох тижнів. Ймовірно, ворог оцінить результати своїх дій, пізніше знову перелаштується і буде шукати ще більш підступні варіанти для атаки по наших містах. Наша система ППО до цього теж готується. Головна мета ворога - знищення України як держави й нас, як її громадян.
Активний наступ ворога під Авдіївкою триває з 9 жовтня. Розуміємо, що присутність президента - добрий знак. Однак, планові заходи щодо підготовки до оборони, здійснення фортифікаційних заходів, потрібно було робити раніше. Зараз там є значна кількість підрозділів, які не допускають можливість противника забезпечити сходження кліщів з півночі та з півдня. Попри всі сили противника на цій ділянці фронту, просування його по всьому периметру є мінімальним.
Цей напрямок для ворога є пріоритетним та важливим у політичному і воєнному сенсі. Тому росіяни не шкодують сил і техніки, які перекидаються, щоб здійснювати атаки на Степове, Коксохім, промзону, Сєверне. Ці атаки продовжуються, але за останні дні особливих змін немає. Бійці з цього напрямку кажуть, що надзвичайно складно, але у ЗСУ є всі сили та засоби, щоб знищувати ворога.
Візит президента на тлі політичних завдань означатиме, що буде додаткове посилення сил та засобів на цьому напрямку. Тому в будь-якому разі противник Авдіївку не захопить. Хоча, за словами Залужного, якщо ЗСУ не буде де оборонятися, ми не будемо ставити захист територій вище за життя наших солдатів.
Ворог зайшов на руїни Мар'їнки. Окупанти вщент руйнують будівлі, тримати оборону там було надзвичайно складно. Зараз росіяни намагаються використовувати ситуацію так, щоб виконати головну ідею. Тут ціль - витіснити наші Сили, які розташовані від Мар'їнки до Вугледару, на схід від дороги між Мар'їнкою та Вугледаром. Там зараз головний напрямок зусиль. Ворог намагається тиснути на Побєду, Новомихайлівку з різних напрямків.
Також окупанти намагаються рухатися від Мар'їнки на захід, в бік Георгіївки. Тобто, фактично, по цих всіх напрямках ворог намагається потиснути нашу оборону, аби забезпечити передумови для виходу на Вугледар з різних напрямків.
Вихід на Вугледар для противника важливий. Ворог хоче убезпечити транспортний шлях, який іде від Волновахи на захід до Мелітополя. Всі ці дії мають у противника сенс з точки зору військової логіки, але питання у силах і засобах, які вони намагаються використовувати на цих ділянках.
В Мар'їнці й навколо ворог намагається розширити зону впливу. Наші сили та підрозділи, використовуючи артилерію, намагаються стримувати це просування.
Наше вклинення в лінію оборони противника становить плацдарм, умовно кажучи, 10 на 10 км. Генерал Тарнавський казав, що ворог зараз намагається переграти результати бойових дій і повернути втрачене. Коштом цих двох десантно-штурмових дивізій ворог із заходу і сходу, атаками на Роботине і від Вербового, намагається створювати загрози для наших бригад, які там утримують оборону.
Відбуваються певні просування противника, зокрема в бік Роботиного і від Вербового, в межах однієї чи двох посадок. Ворог далі намагається тиснути, аби забезпечити ці флангові атаки на ділянку, де є наші військові. Ситуація є складною і важкою, але все буде залежати від сил та засобів, які використовуватиме командування цього напрямку. Ми не маємо допустити просування противника далі.