Адже у випадку провалу голосування – через позицію Орбана – ЄС отримав би колосальну політичну та інституційну кризу. Бо важко було б пояснити, як після загальної підтримки української євроінтеграції на рівні Брюсселя, Європарламенту та на рівні національних урядів ЄС не почав би перемовини про вступ лише через нічим не невмотивовану позицію однією країни.
В ЄС давно точаться дискусії про необхідність зміни правила вето, – коли всі рішення приймаються консенсусом. Пропонується аби це правило не можна було застосувати, коли йдеться про питання безпеки.
Якби Угорщина заблокувала Україні початок перемовин ці розмови точно б різко актуалізувалися. Тому Орбану і запропонували почесне політичне харакірі – вийти із зали під час голосування. Це харакірі, як це не дивно, влаштовувало і його самого. Інакше після змін правил він вже ніколи б не міг випинати на всіх європейських форумах свою дивну позицію.
Читайте також: Чому я залишаюся оптимістом
Але для України – це лише початок довгого шляху. Найбільших викликів – два.
Перший – це збереження норм демократії. Звісно, війна може виправдати паузу на правах і свободах, але якщо симптоми паузи триватимуть довго євроінтеграцію доведеться відкласти. Без свобод, виборів та неупередженості правосуддя Україну в ЄС ніхто не візьме.
Другий – це надскладні перемовини про вхід на європейські ринки. Умови цього входу для кожної країни свої. І чим пізніше країна долучається до ЄС, тим умови складніші. Від України потрібно буде виставити надпрофесійну команду перемовників, які переконливо і без образ зможуть відстояти найкращі позиції для українських підприємців.
Чіткі терміни вступу України до ЄС ніхто не озвучує. Але як можливу дату часто називають 2030 рік, — за орієнтир беруть терміни вступу до ЄС Хорватії, яка, до речі, теж йшла до Європи через війну.
Від рішення Брюсселю точно програв Путіна. Рушиться його маніакальна геополітична конструкція "русского міра". Причому не лише в Україні. Шанс на євроінтеграцію отримали Молдова та Грузія. Європа нарешті наважується на активну зовнішню політику.
Про автора. Сергій Таран, політолог
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.