Є одна національна традиція, яка мене дратує
Це коли топив хлоп, наприклад, за Трампа. А Трамп повівся щодо України, як тричі кончений упир. І хлоп такий - "ну, все одно треба йому поаплодувати, бо ж тоді він передумає і стане до нас прихильний".
Замість Трампа можна поставити Тейлор-Грін. Або Спартц. Або уряд Ізраїлю. Або Папу Римського.
Себто якщо хтось поводить себе щодо нас, як кончена потвора — завжди можна сказати, що це ж наша власна вина, що могли ж в ноги упасти та обцілувати так, що був би наш довіку. А недопрацювали.
Ну, по-перше, це триндьож. Не був би.
А по-друге — а де тоді критерій відсічки?
Може, тоді й в тому, що Китай Росії допомагає, ми винні? І з Іраном треба було якось дипломатичніше? Зрештою, може ми недостатньо реверансів перед Путіним робили? Щодо внутрішньої політики теж працює, до речі!
Ні? Тут працює, тут не працює? А що так?
Змиріться з тим, що деяких людей переконати оплесками та лагідним поглядом неможливо. А деяких — неможливо переконати взагалі. Або можливо, але не нам і не в цих обставинах. І працюймо, виходячи з цієї реальності.
Про автора: Віктор Трегубов, український журналіст, блогер, публіцист та громадсько-політичний діяч
* Публікується зі збереженням стилю автора
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.