Крах Росії

Зубожіння не стане для росіян крахом, вони будуть готові терпіти. Крахом для них є неможливість впливати на глобальну політику! Крахом для них є усвідомлення, що вони більше не глобальна держава! 

Саме з цього Путін почав війну, бо вона почалась не з його вторгнення, а з його вимоги визнати претензії Росії на свій простір і відкотити НАТО до 1997 року. В грудні 2021 року він не висував нам ніяких вимог, всі вимоги він висував “колективному Заходу”. Це була його відповідь на травму 90-х, коли Росія була слабка, і “підлий Захід” цим скористався. І ще раз “слабка”, не означало була бідна, а означало “не могла відстоювати свої інтереси”.

Дам вам пояснення на прикладі: Британія вийшла з Другої Світової — переможницею, але більше не імперією. Війна настільки виснажила країну, що вона влетіла в системну стагнацію, яка тривала 30 років. Кульмінацією стали масові відключення світла в 73-74, і впровадження 3 денного робочого тижня на підприємствах, через енергетичну кризу. Лі Куан Ю згадував, що благав британців залишити контингент в Сінгапурі на кілька років, але вони не мали на це жодних ресурсів. Це все відбувалось на фоні просто неймовірного економічного вибуху в Європі. Британія закінчилась як глобальна сила.

Читайте також: Жодної мирної угоди не буде — цього не хоче Росія

Саме на порозі такої ситуації стоїть Путін. Економічна криза у РФ дуже далека від того, щоб їм не було що їсти, і це б їх теж не зупинило. Але всі ознаки того, що це системна історія, яка затягнеться на роки. Санкції приносять свій результат, але тільки в довгу. І ось починають сходити перші паростки. Економіка РФ в цьому році виросте максимум на 0,5%, може домалюють 0,7. Нагадаю у 24-му вона виросла на 4%. У 2024 році найбільша нафтогазова компанія Роснефть мала чистий прибуток мінус 14%, в цьому році за 9 місяців мінус 70%. Уралвагон найбільший будівник танків — звільняє до 50% робітників, що означає падіння замовлень. По всій Росії скоротили виплати за контракт СВО з 2-3 мільйонів до 500-800 тисяч рублів.

Тепер уявіть, що на тлі цих колосальних проблем в економіці, Путін має знову зібрати армію в 300 тисяч, озброїти їх, екіпірувати, виробити десятки тисяч шахедів (ціна одного - 100 тисяч дол.), сотні ракет (ціна від 2 млн дол.), і це все в умовах падіння економіки, росту цін, і кризи нафтогазових доходів. Якщо ми вже завдали йому значної шкоди цього року, то з чим він буде наступний закінчувати? Нагадаю, що в цьому році він якраз і воював завдяки росту у 2024 му, а продовжувати такий масштаб у 2026 на фоні цього падіння? І це ще треба ж буде на сотні мільярдів відбудовувати армію і захоплені території після війни.

Ні, я не хочу сказати, що він недостатньо хворий, щоб продовжити воювати. 

Читайте також: Про системну слабкість Росії

Я пояснюю, що в березні наступного року він буде вибирати: отримати Донбас і заявити про перемогу, але перетворитись на регіональну державу. Або ж погоджуватись на мир, але рятуватись через повернення до співпраці з Заходом. 

Я, на відміну від більшості, схильний думати, що Путін найбільше переживає, що буде після його смерті. І думка, що Росія знову вилетіла в трубу для нього значно болючіша, чим думка, що він не захопив Донбас повністю.

Чому березень? Я не вірю, що Путін може відмовитись від ключової своєї вимоги — віддати йому Донбас до березня. Зараз частина його стратегії досягнення мети — знищення нашої енергетики та примушування нас до його вимог. Тому він планує це робити до кінця зими. І якщо ми вистоїмо, то в березні в нього буде мінус ще одне сподівання.

Зараз він буде блефувати, показувати, що він готовий йти до кінця — бо це частина переговорної гри. Але реально, що робити з війною він буде вирішувати в березні. І тільки тоді ми зрозуміємо, що він вирішив.

Джерело

Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист