Чи можуть наші союзники з країн – членів НАТО захистити небо над Україною? Принаймні, після такої кількості жертв у багатьох українських містах: Чернігові, Дніпрі, Одесі, Харкові… Можуть, звичайно. Чому вони цього не роблять? Розгадка проста – у Ізраїля є ядерна зброя, в України ядерної зброї немає, і віддали ми її під гарантії тих самих наших західних партнерів. Світ, на жаль, жорстокий і цинічний. Але цінності демократичні суспільства декларують протилежні. Тому так ніяково вони себе відчувають зараз перед українцями.
Виправдати їхню бездіяльність щодо захисту неба над нами неможливо. Росія, звичайно, цей егоїзм та нерішучість використовує.
І готується атакувати і країни НАТО, і країни ЄС. Вони вже б’ють по європейських інтересах. Жодного сенсу бомбити місто Стрий на Львівщині немає. Там, в Стрию, знаходяться величезні природні резервуари для зберігання газу. Колись у цих резервуарах зберігався російський газ, який транзитом йшов через Україну. Ми скасували транзит і підписали угоду про зберігання у цих сховищах газу країн ЄС. До речі, звідки взялися ці сховища: колись у Галичині у великих промислових обсягах добували і нафту і газ, порожнини, які залишилися після викачування з них газу, утворили унікальний комплекс природніх сховищ. Все це глибоко під землею і завдати шкоди самим сховищам ракетами неможливо. Потужні компресори, які качають цей газ, теж знаходяться під землею. А от на поверхні – так звані компресорні станції докачки, які й нищать росіяни. Шкода від їхнього знищення звичайно є, але їх можна ремонтувати та змінювати. І загалом це роботу сховищ не блокує. Навіщо тоді росіяни це роблять? Відповідь очевидна – підняти ціну на газ у Європі, дестабілізувати європейські газові ринки, скоріше, навіть, психологічно, аніж практично, відлякати європейців від співпраці з Україною.
І от практичне питання: чи можна було би захистити ці сховища від російських ракет, бо насправді - це захист не сховищ, а спокою та безпеки європейців. Чи можна було захистити від російських ракет Бурштинську ТЕЦ, яка забезпечує діяльність західного енергоострова і є важливою складовою у єдиному європейському енергетичному просторі? Очевидно. І якби такий захист був, то, принаймні, частину систем протиповітряної оборони можна було би перекинути в Одесу, Харків, Чернігів.
Але європейці то думають, що з Путіним можна домовитися, то згадують про російську ядерну зброю і про відсутність української. Тому Путін і не зупиняється.
Російські ракети залітають на територію Польщі та Румунії, не кажучи вже про Молдову. Уявіть собі, одна з перших російських ракет залетіла на територію Польщі аж на 400 км вглиб. А чому саме в Бидгощ вона летіла? Тому що там знаходиться відомий центр навчання НАТО і завод з виробництва пороху. Цю ракету ніхто не збив. Росія просто проводить експерименти, готуючи майбутні удари по країнах НАТО. І поступово уся абсурдність цієї ситуації стає очевидною для наших польських партнерів. Я поговорив про закриття неба польською стороною з генералом Станіславом Козєєм, який був і головою Бюро національної безпеки Польщі у 2010 – 2015 роках, і заступником міністра оборони.
"Я вважаю і довгий час переконую політиків, які приймають рішення, що потрібно в рамках Північноатлантичного альянсу встановити таку зону протиповітряної і протиракетної оборони перед кордоном і ще кілька десятків кілометрів над територією України, щоб ми почали збивати ракети, коли вони летять до нашого кордону, а не тільки тоді, коли вони перетнули наш кордон. Переконаний, що НАТО може і повинно створити таку передову зону протиракетної оборони над частиною Західної України біля кордонів альянсу. Така передова зона є просто елементом самооборони згідно з міжнародним правом. Це захист своїх кордонів від інцидентів", - прокоментував Козєй.
Ми почали отримувати обнадійливі сигнали від найвищого керівництва країн НАТО і Європейського Союзу. Канцлер Німеччини Шольц пообіцяв нам від своєї країни 1 батарею Patriot і ще 6 батарей від інших країн ЄС. Коли польський телеканал у інтерв’ю запитав мене, скільки ми потребуємо Patriot, то я так умовно порахував: якщо ми маємо десь 30 обласних центрів і великих міст, то лише для їхнього захисту нам було б потрібно 50-60 батарей. Адже сьогодні лише Київ має більш-менш ефективну ешелоновану систему ППО.
У четвер під час чергового засідання Європейської Ради нарешті було наголошено на необхідності терміново надати Україні засоби ППО, а також прискорити та інтенсифікувати надання всієї необхідної військової допомоги, включаючи, артилерійські боєприпаси та ракети. Безпека українського неба стає європейським пріоритетом. А це означає, що ЄС виділятиме кошти для посилення систем ППО.
Прем’єр Польщі Дональд Туск вже очікує приїзду прем’єра Британії Сунака і генерального секретаря НАТО Столтенберга. Туск прямо каже: ми втрьох поговоримо про те, як найшвидше зміцнити безпеку нашого неба. Я, як депутат Верховної Ради, хочу звернутися до очільників польської держави, країн НАТО і Європейського Союзу з проханням: давайте захищати небо над Польщею і Румунією, втілюючи в життя ідеї генерала Козєя.
Не можна захистити небо над південно-східною Польщею, без захисту неба над Західною Україною.
А захищаючи небо над Західною Україною, ви будете давати можливість самим українцям краще захистити небо на півдні і сході.
І ще один аргумент – емоційного, суспільного та політичного характеру.
Після 24 лютого 2022 року кордон з Польщею асоціювався для українців з безпекою, захищеністю й допомогою. Польща та поляки стали еталоном дружби. На жаль, ця ситуація змінилася в результаті блокування українсько-польського кордону та торгівельної війни, яку польські уряди – колишній і теперішній – розв’язали проти нашої держави, нашого зерна та всієї агропродукції.
Результати свіжої соціології Центру ім. Разумкова продемонстрували сумну тенденцію. Серед зовнішніх процесів і подій, які негативно впливають на ситуацію України, – тривале блокування кордону польськими фермерами та перевізниками. Переважна більшість українців вважає загрозою. І ця проблема зайняла перше місце серед інших негативних явищ.
Крім цього, Польща втратила лідерські позиції в рейтингу дружніх країни до України, опустившись на багато пунктів рейтингу.
Реальність вдарила у великий дзвін, бо одне з перших завдань, які поставила перед собою Росія – це посварити українців і поляків. Щоб замість кордону дружби та безпеки нас розділяли неприязнь та страх. Так Москва хоче полегшити свої загарбницькі дії проти України і проти Польщі.
Про такий розвиток подій я попереджав від самого початку блокади кордону. Я зняв про це декілька фільмів, гостював у польському Сеймі, розмовляв з багатьма польськими політиками. Усе даремно, бо верх взяли поточні електоральні розрахунки та неспроможність протистояти роботі російської агентури.
Ще не пізно зійти з цього руйнівного шляху. Потрібно припинити блокування кордону й допомогти захисти українське небо.
Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.