Про вади нашої влади

Якби мене спитали, на які недоліки страждає будь-яка влада в Україні, окрім корупції, то я б виділив такі

1. Конформізм. Більшість керівників в Україні живуть за принципом: "Існує дві точки зору: моя і неправильна". Звичайно, це не значить, що ви не можете озвучувати власну точку зору.

Однак якщо ваша думка суперечить думці керівника, то в кращому випадку вас проігнорують. В гіршому, якщо ви будете наполягати, то це може покласти кінець вашій кар’єрі.

Саме цей підхід приводить до того, що працівник боїться озвучувати якісь нові ідеї. А замість того вибирає лінію найменшого опору, і в усьому погоджується з керівником. Насправді це досить спрощений приклад показати, як виглядає конформізм. І сам він має досить багато різних проявів та різновидів.

Читайте також: Не буде більше жодних "Кримів за 3 дні"

2. Перевага лояльності над компетентністю. Цей недолік досить тісно пов’язаний з першим, оскільки самі керівники досить часто плутають конформізм з лояльністю. Однак, лояльність потрібно виділити окремо, оскільки більшість керівників намагається себе оточити перевіреними близькими особами, яким вони можуть довіряти, навіть якщо вони не мають необхідних компетенцій.

3. Кумівство. Практично на кожну більш-менш серйозну посаду намагаються тягнути своїх близьких і родичів. Буває навіть не через власне бажання, а тому, що близькі не зрозуміють.

4. Проблема негативної селекції. Через страх конкуренції багато керівників намагаються цілеспрямовано оточити себе особами менш компетентними, ніж вони самі. Таким чином керівник намагається усунути ризики, що його хтось обійде.

5. Статус-кво. Окремих керівників може влаштовувати теперішній порядок речей, і якщо зміни загрожують цьому становищу, то такий керівник може їх саботувати. Також саботаж може бути, якщо ці зміни можуть підірвати авторитет і вплив керівника.

6. Наявність різних сфер впливу й відсутність координації між ними. Простіше кажучи, принцип "лебідь, щука та рак".

Джерело

Про автора: Павло Вернівський, економіст, експерт Інституту ім. Олександра Поля

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.