У північних широтах на початку березня Земля, рухаючись Сонця, нахиляється до Сонця своєю північною півкулею, тому тривалість світлового дня швидко збільшується.
Українці такі багаті на природу, кліматичні особливості, надра, ресурси, красу природну й рукотворну, що й тут дозволяємо собі розкіш мати кілька дебютів весни.
Розберемось.
Весна в Україні буває календарною, яка приходить 1 березня.
У наших широтах погода початку березня ще мало нагадує справжню весняну, тому ця зустріч нового сезону скоріше емоційна, така, що дозволяє полегшено зітхнути і впевнитися, що зима нарешті скінчилася.
Весна за старим стилем.
Друга весна, весна за старим стилем, приходить 14 березня. Хоча з реформою церковного календаря, різними кліматичними змінами часом складно визначати певні важливі дати.
І приходить весна втретє, остаточно. Це вже весна астрономічна, яка починається, залежно від року, 20 чи 21 березня.
Фото: Наталка Діденко
Перше березня часто буває холодним, морозним і навіть сніжним, проте ніяку дату ми не чекаємо з таким нетерпінням та бажанням, як календарний початок весни.
Я б назвала це ідейною весною.
Бо, як відомо, ніщо не спинить ідею, час якої настав. І ніякий сніг чи мороз не спинить ідею весни, яка настає щороку першого березня, навіть якщо погода затримується в минулому.
Календарна весна складається з трьох місяців: березня, квітня і травня. І якщо це видається комусь й так зрозумілим, хочу зазначити, що далеко не кожна країна має цей чудовий сезон – від перших ніжних зелених листочків до розкішного бузкового моря у травні.
Наприклад, на Тенеріфе, навпаки, практично завжди весна, там не буває температури повітря вище +25 градусів і нижче +20 градусів. Така собі вічна весна, проте українці б швидко засумували серед такої одноманітності.
Мені дуже подобається, як зустрічають перше березня у Молдові, Румунії та Болгарії.
У цих країнах першого березня прийнято дарувати бутоньєрки у вигляді квіточок із білих та червоних ниток. Ця прикраса назвається «мерцішор».
А в Болгарії в цей день відзначають свято «Баби Марти», прийнято дарувати мартениці, невеличкі ляльки чи ті ж бутоньєрки білого та червоного кольорів.
В Україні міцно прижилися чужоземні День святого Валентина, Хелловін, але як на мене, свято весни, чудовий Мерцішор був би значно доречнішим та приємнішим.
Креативності нашим людям не позичати, можна подумати над українським символом весни.
Весна – час переходу від зими до літа, тому весняний сезон може містити кардинально не схожі метеорологічні явища, такі, як, наприклад, снігопад чи спека за +30 градусів.
Знаменитий снігопад, який спостерігався 22-23 березня 2013 р., побив усі можливі та неможливі рекорди, йшов 56 годин поспіль.
Директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда на засіданні оперативного штабу Київської міськадміністрації назвав той снігопад в Україні безпрецедентним. «Уперше за понад сто років внаслідок циклону, який проходить територією України, протягом доби випало понад 50 мм опадів, що дорівнює місячній нормі». За підсумками цього засідання в Києві оголосили надзвичайний стан.
А ось у травні, за багаторічними спостереженнями, абсолютний максимум температури повітря в Україні досягає +31+37 градусів, а в Криму, на півдні Одещини та Луганщини – аж до +38+39 градусів.
Навесні в Україні трапляються грози, град, штормовий вітер, снігопади, ожеледь, ожеледиця і навіть смерчі.
Цьогорічна весна також вже встигла нас здивувати несподіваними рекордами.
Так, за даними спостережень метеостанції обсерваторії, 31 березня у Києві максимальна температура повітря досягла +25,3 градуса, що на 2,9 градуса вище попереднього рекордного показника для цього дня 1968 року.
2-го квітня у Києві були зафіксовані три температурних рекорди.
Мінімальна температура повітря у столиці виявилась найтеплішою для цього дня, адже вона не опустилася нижче +12,1 градуса Попереднє рекордне значення 1951 року перевищено на 2,4 градуса.
Максимальна температура повітря досягла +26,9 градуса, що на 3,8 градуса вище попереднього рекордного показника 2017 року.
Середньодобова температура повітря виявилась найвищою за час проведення спостережень для цього дня і склала +16,4 градуса, що перевищило попередній рекордний показник 1990 та 2017 років на 2,4 градуса, а кліматичну норму – на 9,9 градуса.
Весна – час потужних оновлюючих вітрів.
Цього року 2 квітня у Києві максимальна швидкість вітру досягла рекордних 19 м/с (68 км/год), що перевищило на 1 м/с попереднє максимальне значення для цього дня, зареєстроване у 2018 році.
29 березня 2024 р. у Києві та околицях пройшла сильна злива, яка супроводжувалася грозою і градом завбільшки подекуди з перепелине яйце.
Ці факти – лише дещиця цікавих та потужних весняних метеорологічних явищ.
Навесні відбувається остаточний перехід від холодів до тепла, спеки і часто на межі різних за характером повітряних мас і виникають небезпечні погодні явища.
Тому прогнозування погоди особливо складне у цей непростий природний період.
Спеціально для Еспресо
Про авторку. Наталка Діденко, синоптикиня, ведуча програми погоди на телеканалі Еспресо
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів