У народі – "бєлка". Звідти – "бєлиє флаґі", бандьєра б'янка...
Але якщо без жартів, то Первосвященник, який виходить із закликом підняти "білий прапор", знаючи, що в нашому випадку – це прямий шлях до знищення – просто приймає сторону нашого ворога. Стає коліщатком у системі ворожої пропаганди, одним із її клевретів.
Так, Франциск I – клеврет Путіна. Гнила поведінка Папи могла б прибрати форм звичного католицького квієтизму (це пофігізм і апатія по-їхньому, якщо хтось не знає), як зазвичай буває в них у кризові для світу моменти. Із сірим шумом кондового моралізаторства та порожніми закликами до миру.
Читайте також: Папа з білим прапором
Але нині все далеко не так. Римський Папа регулярно підкреслює, що перебуває на боці нашого ворога, підмовляючи нас скоритися перед злом, прямо говорячи, що поступитися злу – це чеснота.
Ситуативно чи стаціонарно він такий – це вже інше питання. Суть у тому, що істота, яка після Бучі й Маріуполя пропонує здатися, очолює світовий католицизм. Таке не налазить на голову, але з цим треба змиритися.
Скільки в Римського Папи дивізій, кажете? Він сам дивізія. Дивізія інформаційних військ Кремля. А краще б він був сенільним психотиком.
Про автора. Андрій Бондар, письменник.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.