Вже перше рішення нового сейму - обрання його спікера продемонструвало, що у колишніх опозиційних сил, зараз ми можемо назвати майбутніми правлячими партіями Польщі, є необхідна більшість, щоб сформувати новий уряд, про що вони й переконували у своєму зверненні до президента Польщі Анджея Дуди. Дуда, колишній партійний функціонер партії "Право і справедливість", який, як зараз вважають, думає не тільки про останні роки свого президентства, але й про те, щоб очолити праві сили після відставки з цієї посади, доручив утворення уряду премʼєр-міністру Матеушу Моравецькому.
Однак це суто церемонійний крок, який дозволить партії "Право і справедливість", по-перше, розпочати в ролі ще панівної партії кампанію по місцевих виборах, а по-друге, ухвалити рішення про кадровий склад важливих державних інституцій, скажімо, контролюючих фінансових органів, що збереже вплив цієї політичної формації на урядові справи навіть після того, як партія Ярослава Качинського перейде до опозиційних лав.
Зміна влади у Польщі є принципово важливою як для ролі цієї країни в Європейському Союзі, так і для польсько-українських взаємин. Це важливо насамперед тому, що реальна європейська інтеграція України можлива тільки в ситуації, коли цю інтеграцію будуть разом підтримувати такі важливі країни Євросоюзу як Польща і Німеччина. Тим часом партія "Право і справедливість" зробила все можливе і неможливе, щоб спаплюжити польсько-німецькі взаємини, які врешті-решт і стали мотором європейської інтеграції самої Польщі. Навіть сьогодні, у перший день роботи сейму, лідер партії "Право і справедливість" невгамовний Ярослав Качинський, який, очевидно, вже перебуває у новому передвиборчому режимі, говорив про німецькі витівки партії "Громадянська платформа", що її очолює один з найбільш авторитетних у Європі польських політиків Дональд Туск.
Без такого порозуміння Польщі та Німеччини в України на європейському шляху будуть серйозні проблеми, як і у самої Польщі. Ми ж прекрасно розуміємо, що багато правових актів, ухвалених партією "Право і справедливість", не сприяли розвитку й успіху сусідньої країни, а українці зацікавлені саме в такому розвитку й успіху, саме у демократичному ліберальному, а не популістському уряді Польщі. Українці добре знають, що таке популізм, і можуть поділитися досить сумним і навіть трагічним досвідом зі своїми польськими сусідами. Але навіщо полякам ділитися цим досвідом популізму з українцями?
Також досить важливим для польсько-українських взаємин є той факт, що складні питання наших двосторонніх стосунків будуть тепер вирішуватися не шляхом шантажу, улюбленої політичної мови польських правил, а шляхом серйозного компетентного діалогу. Тут найважливіше слово - компетентний. Будемо сподіватися, що польська компетентність народжуватиме у майбутньому українську компетентність, зокрема, коли український виборець прийде на президентські й парламентські вибори в самій України.
Виховання польського виборця тепер буде відбуватися і на польській землі, адже там живуть сотні тисяч наших співвітчизників, і їхнє голосування має стати запорукою для того, щоб популістські й майбутні російськоорієнтовані сили в самій Україні зазнавали ганебної поразки на президентських і парламентських виборах, щоб в Україні ніколи не повторювалися події, які привели нашу державу на край провалля, скажімо, в часи колишнього президента-зрадника Віктора Януковича та й тоді, коли вирішувалося питання постмайданного реваншу.
Ми бачимо, наскільки важливим є цей серйозний компетентний діалог хоча б за тим, що спостерігаємо останніми місяцями у звʼязку з протестами польських фермерів чи перевізників. Звичайно, у Польщі, як і у кожній країні, є серйозна сила, повʼязана з намаганням запобігти конкуренції з Україною навіть шляхом ухвалення таких дій, які призведуть до краху економіки у сусідній країні у стані війни.
Однак людям завжди своя кишеня набагато важливіша, ніж чужий крах. І от вміння знайти баланс між вимогами цих польських громадян та обʼєктивною зацікавленістю Польщі у появі України на спільному ринку з ЄС - це теж велике мистецтво, яке, як я сподіваюсь, ми зможемо вимагати від нового польського уряду.
Ну і врешті-решт сама атмосфера у Польщі може змінюватися. Польща почне одужувати після довгої і тяжкої популістської хвороби, яка майже звела нанівець наші двосторонні взаємини перед війною 2022 року. Новий спікер сейму Польщі, відомий колись журналіст Шимон Головня, говорив під час свого першого інавгураційного виступу про те, як важливо відновити атмосферу дискусії у залі польського сейму, який останні роки був швидше свідком монологічних рішень колишньої правлячої партії. І ми знаємо, що це актуально не тільки для Польщі, але й для України. Він говорив про важливість того, щоб парламент перестав бути просто інституцією, яка виконує забаганки виконавчої влади, і ми знаємо, як це важливо не тільки для Польщі. Це важливо і для України.
Він говорив про необхідність реального звʼязку влади з польським народом, з усіма його верствами, з людьми різних політичних поглядів і симпатій. І ми знаємо, як це важливо не тільки для Польщі, але й для України. І саме тому хочеться привітати наших польських сусідів зі справжньою перемогою демократії й з тим, що ця перемога стала не перемогою популістів, а демократичних проєвропейських справді дружніх для України сил. Дружніх не тільки, тому що Україна воює з Росією і прикриває Польщу, але й тому, що Україна - важливий сусід по континенту, країна, яка забезпечує можливість майбутніх союзів у центральній Європі в рамках Європейського Союзу.
Новий сейм Польщі почав працювати. За кілька місяців піде у небуття правопопулістський уряд, і почнеться серйозна робота по змінах у польській державі, яка має насамперед деконструювати популізм і вибудувати справжню здорову європейську демократію.
Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.