Але це питання зрушило з мертвої точки лише у жовтні, коли ПС ЗСУ отримали перший потужний ЗРК IRIS-T від Німеччини. Згодом Україна почала отримувати й інші зенітні ракетні комплекси, зокрема і NASAMS, про який ми й поговоримо у цьому матеріалі.
Говорячи про NASAMS, тут не зайвим буде згадати, що ця система як один з потенційних варіантів для посилення ЗСУ розглядалася не тільки у 2022 році, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, але й раніше.
Йдеться про візію Повітряних Сил ЗСУ-2035, яка була прийнята у травні 2020 року. У ній йшлося про те, що зенітні ракетні війська мають бути оснащені сучасними зенітно-ракетними комплексами від закордонних компаній. Тоді йшлося про оснащення ПС ЗСУ 36-40 одиницями зенітних ракетних комплексів на кшталт NASAMS або подібних.
Оснащення ПС ЗСУ ЗРК NASAMS розглядалося ще до 24 лютого 2022 року. Фото: twitter.com/oleksiirezniko
Після повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року Україна відчула гостру нестачу сучасніших за радянські зенітних ракетних комплексів, які б допомогли захиститися від російських ракет.
Однією з таких систем і є NASAMS — наприкінці березня президент України Володимир Зеленський звернувся до Норвегії з проханням надати Україні цей зенітний ракетний комплекс. Через місяці очікувань, а саме у липні, стало відомо, що Україна отримає щонайменше дві батареї ЗРК NASAMS у рамках оборонної допомоги від США, водночас згодом Пентагон уточнив, що поставлять ще шість батарей.
Зрештою, 7 листопада очільник оборонного відомства України Олексій Резніков заявив, що перші комплекси NASAMS вже прибули в Україну, а ракетна атака РФ по об’єктах в Україні 15 листопада стала першим випробуванням для цього ЗРК в Україні, з якою він впорався зі 100% ефективністю — з 10 пусків було збито 10 російських ракет.
Згодом стало відомо, що американська компанія Raytheon також отримала контракт на 1,216 млрд доларів на виготовлення ЗРК NASAMS для України зі строками виконання до 28 листопада 2025 року. Крім того, у США також шукають, в яких країн з Близького Сходу можна "позичити" ці ЗРК, щоб згодом відправити їх в Україну.
Коли у 1990-х роках Норвегія відчула потребу в заміні своєї зенітної ракетної системи Improved Hawk (модернізованої версії ЗРК MIM-23 Hawk), то вирішила, що не буде купувати готове рішення, а зробить власну систему.
ЗРК "Improved Hawk". Фото: building-tech.org
Для цього норвезька компанія Kongsberg Defense & Aerospace звернулася до американської Raytheon з ідеєю взяти їхню ракету класу "повітря-повітря" AIM-120 AMRAAM та адаптувати її для пусків з наземної пускової установки.
Ідея виявилася вдалою і вже у 1994 році Норвегія прийняла на озброєння перше покоління зенітного ракетного комплексу Norwegian Advanced Surface to Air Missile System або ж NASAMS-I.
У 2000-х роках у Норвегії вирішили удосконалити свій ЗРК, перші NASAMS-II норвезька армія отримала у 2006 році. Модернізовані системи удосконалили, зокрема, новими радарами. Також вони стали мобільнішими у порівнянні з попередньою версією.
Зрештою, у 2019 році повітряні сили Норвегії отримали на озброєння третю й найцікавішу версію комплексу NASAMS-III. Система отримала низку важливих оновлень. По-перше, модернізована пускова установка отримала можливість запускати керовану ракету AIM-9X Sidewinder Block II та ракету великої дальності AMRAAM-ER, а також сумісність з німецьким зенітним ракетним комплексом IRIS-T. По-друге, норвезький комплекс отримав покращену систему управління вогнем і "опцію" об’єднувати більшу кількість як радарів, так і пускових в одну велику мережу.
В останній модернізації NASAMS-III цей зенітний ракетний комплекс може запускати ракети, які здатні знищувати цілі на дальності до 40 км, а також на висоті до 20 км. Ракета має швидкість до 4 Махів та вагу бойової частини близько 20 кг.
Для пошуку цілей використовується AN/MPQ-64 Sentinel. Ефективна дальність огляду — 40 км (максимальна — 75 км), по висоті — 40 км. Крім того, зенітний ракетний комплекс NASAMS також "вміє" отримувати інформацію й від інших радарів.
Олексій Левков, Defense Express - спеціально для Еспресо.