Про що у тексті:
Імʼя російського державного діяча Петра Столипіна в РФ повʼязують з аграрною реформою, яка начебто могла перетворити імперію на багату та розвинену. Утім для України Столипін, у першу чергу, є людиною, яка відзначилась жорстокими репресіями, боялася української національної свідомості та активно й успішно боролася з українством.
Поки в Росії згадують столипінські аграрні реформи, в Україні — "столипінську краватку", столипінський вагон та столипінський циркуляр. Столипін запровадив військово-польові суди, яким дозволялося протягом 24 годин виносити смертний вирок — вішати людей (так звана столипінська краватка) без права на адвоката і можливості подати на апеляцію. Столипінський вагон, або вагонзак, яким згодом перевозили засуджених у Російській імперії, СРСР та сучасній Росії, спершу використовувався для масового заслання українців до Сибіру. Подавалося це як "втілення аграрної реформи" та освоєння незаселених земель на півночі та далекому сході Російської імперії. Насправді ж, сам Столипін не приховував, що це сприяло "зменшенню соціальної напруженості" у селі.
І нарешті столипінський циркуляр — розпорядження, яке підтвердило, наскільки сильною (та небезпечною для Російської імперії) рушійною силою вважав Столипін національне самовизначення українців, як боявся розвитку української національної свідомості та розумів значення культури та мови. У січні 1910 року своїм рішенням він припинив діяльність "інородницьких" українських просвітницьких організацій, заборонив друкування газет і книжок українською мовою та навіть публічне використання української мови.
"Історичним завданням російської державності є боротьба з рухом, у теперішнім часі прозваним українським, що містить у собі ідею відродження старої України й устрою малоросійської України на автономних національно-територіальних засадах", - заявляв Столипін.
Цікаво, що захопившись шовіністичними ідеями, Столипін фактично визнав українців окремим народом, що йшло у розріз з поширеною в Росії й донині ідеєю про "єдиний народ".
Складно виявити, що у росіян викликає більше захоплення в Столипіні — його проросійськість чи антиукраїнськість. Вони називають його реформатором, який робив усе задля збереження самодержавства, зокрема і придушив революцію 1905-1907 років. Він був міністром внутрішніх справ Російської імперії, а потім — премʼєр-міністром. Протиправні суди, які за 2,5 року стратили близько двох тисяч людей, насамперед за "революційний терор", називають також реформою. Пізніше, після проведення належних розслідувань, половина вбитих була визнана невинуватими.
Для росіян Столипін — державний діяч, що впровадив (але не до кінця) аграрну реформу, яка могла б реорганізувати аграрний устрій імперії. Реформа дійсно мала позитивні наслідки для Російської імперії, утім, лише для великоросійських губерній. Більше значення мало запровадження виборного земства, яке давало можливість розвитку окремих регіонів. Він позбавив виборчих прав більшість населення і затвердив неоднакову цінність голосу селянина й еліти.
Столипін був російським шовіністом, який мріяв про "російську православну цивілізацію". Він був натхненником створення націоналістичних російських організацій та прагнув до "панування російської народності". Хіба лише цього не достатньо для типового мешканця сучасної Росії, щоб захоплюватися Столипіним?
Фото: з загальнодоступних джерел
1 вересня 1911 року, після зустрічі з лідерами Київського клубу російських націоналістів, Столипін пішов у Київську оперу. Там подвійний агент царської таємної охранки та бойової організації есерів Дмитро Богров кількома пострілами з браунінга смертельно поранив Столипіна. 5 вересня в київському шпиталі він помер. Його поховали на території Києво-Печерської лаври, тож його останки й донині залишаються в Україні.
Генеральний директор національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко вважає, що це дає перспективу обміну останків Столипіна на полонених українських бійців. Загалом, на його думку, варто розпочати суспільний діалог щодо того, що робити з останками російського діяча.
"Одна з ідей — внести його в обмінний фонд. У нас є загиблі герої, у нас є живі герої, які перебувають у полоні, у нас є наші українські видатні діячі, які перебувають у межах Російської Федерації і які закинуті, і ніхто не знає, де вони знаходяться", - наголосив директор "Києво-Печерської лаври".
Початок процесу внесення останків Столипіна до обмінного фонду є вкрай важливим для української незалежності. Якщо ця можливість буде реалізована, це може стати прецедентом для обміну останків інших російських діячів на українських полонених.